20 жовтня 2024 року – Всесвітній та Всеукраїнський день боротьби з раком молочної залози
Щорічно 20 жовтня за ініціативою Всесвітньої організації охорони здоров’я проводиться Всесвітній день боротьби з раком молочної залози, метою якого є акцентування уваги світової спільноти до проблем ранньої діагностики та лікування цього захворювання. Першого жовтня цього року у світі стартував Місяць поінформованості про рак молочної залози.
На даний момент рак молочної залози найпоширеніший вид раку на планеті: за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно реєструється близько 2,3 мільйона нових випадків. За кількістю смертей серед жінок цей різновид раку посідає друге місце після серцево-судинних захворювань. З усіх регіонів планети захворюваність на рак молочної залози найбільш висока в США та Західній Європі. Вважається, що різке збільшення кількості випадків захворювання в розвинених країнах після 1970-х років частково викликане стилем життя населення, що змінився: у сім’ях поменшало дітей, а терміни грудного вигодовування скоротилися. Зростання числа онкологічних хворих у світі пов’язують також із збільшенням кількості людей похилого віку.
У 2021 році Всесвітня організація охорони здоров’я запустила Глобальну ініціативу боротьби з раком молочної залози. Її головна мета – зниження рівня щорічної смертності на 2,5 відсотка до 2040 року, що допоможе урятувати 2,5 мільйона життів. У ВООЗ вважають, що досягти цього можна завдяки трьом основним напрямам діяльності: ранньому виявленню, своєчасній діагностиці та комплексному лікуванню.
За даними статистики за 9 місяців 2024 року в м. Харкові вперше виявлено 155 випадків захворювання на рак молочної залози, з них в занедбаній стадії – 54 (за аналогічний період 2023 року зареєстровано 171 випадок, з них занедбаних – 65).
Молочна залоза є гормонально залежним органом: як нормальний її розвиток і функція, так і виникнення в ній захворювань відбувається під впливом певних гормонів. Будь-які фактори, здатні викликати і підтримати хронічні відхилення в гормональній рівновазі в організмі жінки, здатні збільшити ризик розвитку раку молочної залози.
Фактори ризику, які посилюють ймовірність розвитку раку грудей:
- Вік. 90% всіх випадків раку молочної залози діагностується у жінок після 40 років. Максимальна захворюваність відзначається у віковому інтервалі 40-60 років. У цей період відбуваються гормональні зміни, що обумовлює зниження захисних можливостей і стійкості гормональної системи.
- Репродуктивні чинники, пов’язані з тривалою дією ендогенного естрогену, такі як рання поява менструацій, пізній клімакс, пізнє народження першої дитини, входять до числа найважливіших факторів ризику розвитку раку молочною залози.
Екзогенні гормони (оральні контрацептиви і замісна гормонотерапія) також сприяють підвищенню ризику розвитку раку молочної залози, у жінок, які їх застосовують.
- Спадковість. Наявність раку молочної залози в сімейному анамнезі збільшує ризик захворювання в 2-3 рази. Виділені два гени, що відповідають за деякі випадки “сімейного” раку молочної залози, – BRCA1 і BRCA2. Приблизно 1 жінка з 200 є носієм цих генів. Коли вказані гени мутують, вірогідність того, що рак розвинеться, підвищується.
- Передпухлинні захворювання молочної залози: фіброзно-кістозна мастопатія.
- Спосіб життя: вживання алкоголю, зайва вага і ожиріння, а також фізична інертність.
Рак молочної залози відноситься до “візуальних” форм раку. Кожна жінка, витративши 10-15 хвилин в місяць на самообстеження, може запобігти трагедії. Проводити самообстеження необхідно на 7-10-й день менструального циклу для жінок фертильного віку, коли проходять набряк та больові відчуття в молочних залозах або раз на місяць у будь-який день для жінок в менопаузі.
При самостійному обстеженні молочних залоз слід звертати увагу на такі зміни:
– наявність безболісних ущільнень або пухлиноподібних утворень в одній або обох молочних залозах;
– виділення з соска будь-якого характеру, не пов’язані з вагітністю або лактацією;
– ерозії, кірочки, лусочки, виразки в області соска, ареоли;
– деформація, набряк, зміна розмірів молочної залози;
– зморщування або втягнення шкіри молочної залози, зміна її кольору;
– ущільнення або припухлість соска, його втягнення;
– відчуття дискомфорту або незвичний біль в одній з молочних залоз;
– збільшення пахвових або надключичних лімфовузлів.
Специфічної профілактики раку молочної залози на сьогоднішній день не існує, але є заходи, які допоможуть знизити ризик розвитку цього захворювання:
- Правильне збалансоване харчування. Обмежте споживання червоного м’яса, замінивши його на біле м’ясо птиці та риби. Їжте більше фруктів і овочів, а також включіть в свій раціон: броколі, оливкову олію, лосось, квасолю і горіхи.
- Підтримуйте нормальну вагу тіла, особливо після менопаузи. Вважається, що ожиріння збільшує ризик розвитку раку молочної залози на 40%, тому що при ожирінні порушується гормональний баланс жінки, провокуючи розвиток хвороби. Допомагають підтримувати нормальну вагу регулярні фізичні вправи, які зміцнюють імунну систему, знижують рівень естрогену та ймовірність захворювання на рак грудей. Жінки, які займаються спортом протягом хоча б 30 хвилин в день 5 днів на тиждень, знижують на 30% ризик розвитку раку молочних залоз.
- Скоротіть до мінімуму споживання алкоголю. Дослідження показують, що вживання алкогольних напоїв кожен день збільшує ризик розвитку раку грудей на 21%.
- Не відмовляйтеся від грудного вигодовування. Жінки, які годують груддю дитину поки їй не виповниться мінімум 6 міс., значно знижують ризик розвитку раку молочної залози.
Вищевказані заходи допоможуть знизити ризики, але, на жаль, вони не захистять жінку повністю. Як правило, в своїй ранній фазі рак молочної залози протікає безсимптомно. Виявити захворювання на цій стадії дозволяє мамографічне обстеження, яке для жінок старше 40 років повинно проводитися щорічно. Своєчасна діагностика раку грудей має першорядне значення і суттєво підвищує шанси на успішне лікування.
У м. Харкові консультативна та стаціонарна спеціалізована медична допомога при патології молочної залози надається в ДУ «Інститут медичної радіології та онкології ім. С.П.Григор’єва НАМН України», розташованому вул. Григорія Сковороди, 82 та в КНП «Обласний центр онкології», розташованому за адресою: вул. Лісопаркова, 4.