Автор: med1

Всесвітній день боротьби з діабетом був заснований Міжнародною діабетичною федерацією спільно з Всесвітньою організацією охорони здоров’я у 1991 році у відповідь на стурбованість зростанням випадків цього захворювання у світі. 

Головна мета та тема Всесвітнього дня боротьби з діабетом у 2026 році — «Ранні дії проти діабету». Ця дворічна глобальна кампанія (2026–2027) фокусується на ранній діагностиці та зниженні ризиків розвитку хвороби.

Організатори (ВООЗ та Міжнародна діабетична федерація) виділяють кілька стратегічних цілей:

Глобальні цілі ВООЗ щодо охоплення до 2030 року:

• 80% людей із діабетом мають бути вчасно діагностовані.
• 80% діагностованих мають досягти належного контролю рівня глікемії (рівня цукру в крові).
• 80% пацієнтів мають мати належний контроль артеріального тиску.
• 60% людей віком від 40 років повинні отримувати необхідні статини.
• 100% людей із діабетом 1 типу повинні мати доступ до доступного інсуліну та засобів постійного моніторингу.

Сьогодні майже кожен другий дорослий із діабетом не знає про свій діагноз. Без своєчасного виявлення люди не отримують лікування, що призводить до важких ускладнень: серцевих нападів, інсультів, ниркової недостатності, втрати зору та ампутацій. Ранні дії та прості скринінги допомагають зупинити хворобу до появи незворотних наслідків.

У м. Харкові за 9 міс. 2026 року серед дорослого населення зареєстровано 34104 хворих на цукровий діабет (за аналогічний період 2025 р. – 32 946), з них вперше виявлено діабет у 1 680 осіб (за 9 міс. 2025 р. – 1649). Цукровим діабетом I типу страждають 3 049 дорослих, з них вперше виявлено 97 випадків; діабетом II типу – 31 055 чол., з них вперше виявлено 1 583 хворих. Серед дитячого населення віком до 18 років за 9 міс. 2026 р. зареєстровано хворих на цукровий діабет I типу 288 (за 9 міс. 2025 р. – 286 хворих), з них вперше виявлено 6 випадків (за 9 міс. 2025 р. – 4 випадка).

Цукровий діабет – ендокринне захворювання, обумовлене абсолютним або відносним дефіцитом інсуліну; характеризується порушенням всіх видів обміну, в першу чергу обміну вуглеводів, а також ураженням судин, нервової системи та інших органів і систем.

У розвитку цукрового діабету виділяють дві основні ланки: недостатнє вироблення інсуліну (характерно для діабету I типу – інсулінозалежного) або порушення взаємодії інсуліну з клітинами тканин, т.зв. інсулінорезистентність (характерно для діабету II типу – інсуліннезалежного).

У клінічній картині діабету прийнято розрізняти дві групи симптомів: основні та вторинні. До основних симптомів відносяться: поліурія (посилене сечовиділення), полідипсія (постійна невгамовна спрага), поліфагія (підвищений апетит), схуднення (особливо характерно для діабету І типу).

До вторинних симптомів відносяться малоспецифічні клінічні ознаки, що розвиваються повільно протягом тривалого часу. Ці симптоми характерні для діабету як I, так і II типу: свербіж шкіри та слизових оболонок, сухість у роті, загальна м’язова слабкість, головний біль, запальні ураження шкіри, що важко піддаються лікуванню, порушення зору, безсоння, апатія, зниження рівня працездатності тощо.

При цукровому діабеті небезпечно не саме захворювання, а ускладнення, що розвиваються з часом і поступово погіршують стан хворого: 

 – Діабетична ретинопатія – ураження сітківки ока, яке поступово призводить до повної втрати зору. Частота захворювання на ретинопатію збільшується на 8% на рік, так що через 8 років від початку захворювання ретинопатія виявляється у 50% всіх хворих, а через 20 років приблизно у 100% хворих. 

 – Діабетична мікро- і макроангіопатія – порушення проникності судин, підвищення їх ламкості, схильність до тромбозів і розвитку атеросклерозу, що в свою чергу суттєво збільшує ризик розвитку серцево-судинних захворювань.

– Діабетична полінейропатія – проявляється у вигляді двосторонньої периферичної нейропатії, що починається в нижніх частинах кінцівок. Симптомами нейропатії є оніміння, відчуття печіння чи парестезії (поколювання чи «повзання мурашок»). 

– Діабетична нефропатія – призводить до розвитку хронічної ниркової недостатності.

  – Діабетична стопа – ураження стоп у вигляді гнійно-некротичних процесів, виразок та кістково-суглобових уражень, що виникає на тлі зміни периферичних нервів, судин, шкіри та м’яких тканин. Є основною причиною ампутацій у хворих на цукровий діабет.

Діагностика цукрового діабету ґрунтується на результатах лабораторного дослідження метаболізму глюкози. В даний час для діагностики використовуються наступні критерії: глюкоза плазми крові натщесерце ≥ 6,1 ммоль/л або у будь-якому випадковому аналізі крові ≥ 11,1 ммоль/л, а також аналіз на глікований гемоглобін (HbA1c) ≥ 6,5%. 

Лікування цукрового діабету включає: прийом препаратів, що знижують рівень цукру в крові при діабеті II типу або інсулінотерапія за наявності цукрового діабету I типу і в ряді випадків при діабеті II типу). 

На жаль, для попередження цукрового діабету I типу профілактичних заходів немає. Однак діабету II типу можна запобігти або відстрочити його розвиток наступним чином: 

 – Раціональне харчування. В основі харчування повинні бути  складні вуглеводи та продукти, багаті на розчинні волокна. Перевага надається м’ясу птиці, нежирній рибі, стравам з овочів, компотам без додавання цукру. Смажену їжу замінюють відвареною, тушкованою, запеченою. Вживання рафінованих вуглеводів (цукор, мед, джеми тощо) та насичених жирів має бути знижено до мінімуму. Солодощі, газовані напої, десерти, розчинні напої з цукром, фаст-фуди, копчене, солоне необхідно виключити з раціону.

 – Помірна фізична активність покращує процеси метаболізму, а також дозволяє нормалізувати вагу. 

В м. Харкові створена структура міської ендокринологічної служби для надання амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної спеціалізованої допомоги:

Амбулаторний прийом хворих ведеться в районних ендокринологічних кабінетах комунальних некомерційних підприємств Харківської міської ради.

Стаціонарна допомога хворим на діабет надається в ендокринологічному відділенні КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР (пров. Ігоря Остаповича, 3А) та в КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР (пр-т Героїв Харкова, 197), де функціонує міський центр «Діабетична стопа», а також надається ургентна допомога хворим з декомпенсованим цукровим діабетом.

На базі КНП «Міська клінічна лікарня №27» ХМР (вул. Олеся Гончара, 5) працює міський центр “Діабет ока”; в КНП «Міський перинатальний центр» ХМР функціонує відділення екстрагенітальної патології, де виділені ліжка для вагітних з ендокринною патологією.  

У КНП “Міська дитяча поліклініка №23” ХМР організований ендокринологічний кабінет, в якому функціонують «Центр для хворих на цукровий діабет з дитинства» та «Центр з надання медичної допомоги дітям і підліткам з ендокринною патологією».

Також у м. Харкові спеціалізована стаціонарна допомога дітям з ендокринною патологією надається в КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» (вул. Клочківська, 337-А) та в ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей і підлітків НАМН України», за адресою: пр. Ювілейний, 52-а.

Щорічно 12 листопада відзначається Всесвітній день боротьби з пневмонією, який започаткований у 2009 році з ініціативи Глобальної коаліції проти дитячої пневмонії, коли Всесвітня організація охорони здоров’я та Дитячий фонд Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) ухвалили «Глобальний план дій з профілактики пневмонії».  

Головна мета Всесвітнього дня боротьби з пневмонією у 2026 році — активізувати глобальні зусилля для подолання цього захворювання через профілактику, ранню діагностику та своєчасне лікування.

Міжнародна коаліція кампанії (Every Breath Counts) визначила тему 2026 року: «Нова ера контролю над пневмонією». Цей фокус обрано на знак визнання значного прогресу, досягнутого останнім часом у розробці нових вакцин, діагностичних тестів та методів лікування.

ВООЗ спільно з партнерами виділяють кілька ключових завдань глобальної медичної спільноти:

• Підвищення поінформованості: розповсюдження знань про симптоми (тривалий кашель, висока температура, задишка) та фактори ризику запалення легень.
• Захист вразливих груп: популяризація вакцинації (проти пневмокока, гемофільної інфекції Hib, кору та кашлюку) як головного захиста для дітей до 5 років та літніх людей старше 65 років.
• Забезпечення доступу до лікування: розширення доступу до швидкої діагностики, антибіотиків та кисневої терапії в країнах, що розвиваються.
• Боротьба з екологічними факторами: зменшення рівня забруднення повітря (як атмосферного, так і всередині приміщень), яке є причиною третини всіх смертей від пневмонії у світі.

За даними ВООЗ, пневмонія є причиною близько 15% смертей дітлахів віком до п’яти років — щохвилини від запалення легень помирає двоє малюків у світі. Пневмонія поширена повсюдно, але діти та сім’ї в Південній Азії та африканських країнах, розташованих на південь від пустелі Сахара, найбільше страждають від цієї хвороби. 

За даними статистики в м. Харкові за 9 міс. 2026 р. всього зареєстровано 3381 випадків пневмонії серед населення (в 2025 р. – 3120): 

• діти до 14 років – 723 (у 2025 р. – 531);
• підлітки у віці 15-17 років -129 (у 2025 р. – 95);
• доросле населення – 2529 випадків (у 2025 р.– 2494).

Пневмонія є однією з форм гострої респіраторної інфекції, що вражає легені. При пневмонії тканини легень заповнюються гноєм та рідиною, що робить дихання болючим та обмежує надходження кисню. Для атипової пневмонії характерний розвиток фіброзу легень, для якого характерне патологічне розростання сполучної тканини. 

Основними збудниками пневмонії є бактерії та віруси, рідше її викликають мікоплазми, гриби та паразити. Зокрема, розвиток бактеріальної пневмонії у дітей найчастіше зумовлюють пневмококи та гемофільна паличка типу Б. Найпоширеніша причина вирусної пневмонії у дітей — респіраторно – синцитіальна вирусна інфекція.

Існує чотири основні патогенетичні механізми розвитку пневмонії: вдихання аерозолю, що містить мікроорганізми; аспірація секрету ротоглотки; гематогенне поширення мікроорганізмів із позалегеневого вогнища інфекції (наприклад, абсцес печінки); поширення інфекції внаслідок інфікування при проникаючих пораненнях грудної клітки.

Чинники ризику пневмонії численні – це тривале куріння, вік (діти до 5 років або особи старше 60 років), супутні захворювання (ВІЛ-інфекція, системні захворювання сполучної тканини, онкогематологічні хвороби), хронічні захворювання легень (хронічний бронхіт, емфізема легень, муковісцидоз), а також перевтома, хронічні стреси, недостатнє харчування, незадовільні комунально-побутові умови життя.

Симптоми. Прояви захворювання багато в чому залежать від збудника та об’єму ураження легеневої тканини. Однак практично для всіх видів пневмонії характерні загальні симптоми: різке підвищення температури (при гострій формі захворювання), кашель (у перші дні – сухий, потім стає вологим з виділенням мокротиння), біль у грудній клітці (на стороні пошкодженої легені), задишка (чим більше вогнище запалення, тим вона сильніша), слабкість і стомлюваність, головний біль, озноб. При пневмонії, викликаної коронавірусною інфекцією, у хворого може бути нежить з втратою нюху, при цьому не буває чхання (на відміну від застуди та грипу). 

Про тяжкість захворювання можна судити з таких симптомів пневмонії як: ступінь дихальної недостатності, вираженість явищ інтоксикації, декомпенсація супутніх захворювань та наявність ускладнень.

Найбільш поширеними ускладненнями пневмонії є: 

• Абсцес легень – це обмежене накопичення в легенях гною, що призводить до утворення порожнини. 
• Гнійний плеврит. При ускладненому перебігу пневмонії плевра запалюється, і між її листками може накопичуватися гній. 
• Дихальна недостатність.
• Інфекційно-токсичний шок і сепсис: виникають, коли бактерії виділяють у кровотік велику кількість токсинів. Для того щоб зупинити цей процес, організм виділяє активні речовини (цитокіни), які викликають запалення. Крім корисних властивостей цитокіни викликають розширення судин з різким падінням артеріального тиску (шок) і активують формування кров’яних згустків (тромбів) у судинах, що порушує нормальний кровообіг у всіх органах. 

Діагностика пневмонії ґрунтується на даних анамнезу, клінічних проявах, результатах рентгенологічного та лабораторних досліджень. При підтвердженні діагнозу пневмонії лікар призначає відповідне лікування.

Лікувати пневмонію самостійно вкрай небезпечно. Якщо у вас з’явилися симптоми або підозра на пневмонію, негайно зверніться до лікаря! Симптоми різних захворювань органів дихання є дуже подібними, а несвоєчасне звернення до спеціалістів може зашкодити здоров’ю пацієнта.

Профілактика пневмонії у дітей і дорослих передбачає: імунізацію дітей проти Hib-інфекції, пневмококової інфекції, кору та кашлюку згідно з календарем вакцинації, для дорослих – щеплення проти СОVID-19, грипу; зміцнення імунітету; достатнє та збалансоване харчування; здоровий спосіб життя; регулярну фізичну активність на свіжому повітрі; дотримання правил особистої гігієни, адекватне лікування вірусних захворювань та бактеріальних інфекцій; якісне прибирання житла. Для новонароджених важливе грудне вигодовування протягом перших шести місяців життя: це зміцнить захисні сили малюка і допоможе побороти небезпечні інфекції.

У м. Харкові спеціалізована стаціонарна медична допомога дорослому населенню при пневмонії надається в пульмонологічному відділенні КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР розташованому за адресою: пр. Аерокосмічний 137-г; допомога дитячому населенню надається в пульмонологічному відділенні КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» ХМР, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Луї Пастера, 2.

Всесвітній день боротьби з інсультом, який відзначається 29 жовтня, цьогоріч   продовжує кампанію «Кожна хвилина має значення», яка зосереджує увагу на обізнаності про симптоми інсульту та важливості звернення за невідкладною медичною допомогою одразу після підозри на інсульт. Окрім цього, у 2026 році Всесвітня кампанія проти інсульту відзначає своє 20-річчя. На честь цього ювілею WSO також запустила спеціальну ініціативу «20 голосів, що змінюють ситуацію з інсультом» , яка висвітлює історії реальних людей — пацієнтів та опікунів, що вижили й змінили глобальне ставлення до цієї проблеми.

За даними статистики в м. Харкові за 9 місяців 2026 р. зареєстровано 858 випадків інсульту (в 2025 р – 1029 випадків), з них 650 випадків у віковій групі людей від 60 років (в 2025 році – 736 випадків).

Інсульт – це гостре порушення кровообігу головного мозку, в результаті чого в певних його ділянках знижується або повністю припиняється кровотік.  Захворювання характеризується появою вогнищевої (парези або паралічі кінцівок, мімічних м’язів, порушення мови і координації рухів) і/або загальномозкової неврологічної симптоматики (сильний головний біль, запаморочення, сонливість або, навпаки, збудження, порушення свідомості, аж до його втрати), яка зберігається більше 24 годин або ж призводить до смерті хворого у коротший термін.

Існує два види інсульту:

• ішемічний (75% всіх випадків захворювання), при якому судини мозку зберігають свою цілісність, але тік крові по одному з них припиняється через спазм або закупорку тромбом;
• геморагічний (25% випадків) відбувається при розриві кровоносної судини в глибоких структурах мозку або на його поверхні, в результаті чого утворюється внутрішньомозковий або субарахноїдальний крововилив.

Основними факторами ризику виникнення інсульту є:

1. Артеріальна гіпертонія. Судини мозку можуть витримувати високий тиск, однак якщо тиск підвищується постійно, стінки судин починають втрачати свою еластичність, при цьому підвищується ризик розриву.
2. Різні порушення серцевого ритму можуть провокувати формування тромбів, тим самим підвищуючи ризик розвитку інсульту.
3. Ожиріння і підвищений рівень холестерину в крові.
4. Цукровий діабет. Один із наслідків цього серйозного захворювання – зміна структури стінок кровоносних судин. Вони стають тонкими й ламкими, що підвищує ризик їх розривів.
5. Аневризми судин головного мозку. Ці специфічні утворення мають більш тонкі стінки, ніж сама судина, на якому виникла аневризма. В результаті завжди існує ризик розриву аневризми і подальшого геморагічного інсульту.
6. Порушення згортання крові. Зміна складу крові, її «згущення», може викликати формування згустків, здатних викликати закупорку судин, в тому числі і в головному мозку.
7. Паління і зловживання алкоголем.

Початок захворювання зазвичай проходить безсимптомно.  Але через кілька хвилин клітини мозку, позбавлені харчування, починають гинути, і наслідки інсульту стають помітними.

Можна виділити шість симптомів мозкового інсульту, які можуть проявлятися як в ізольованому вигляді, так і в певному поєднанні один з одним:

• Раптово виникла слабкість, оніміння, порушення чутливості в руці і/або нозі (частіше на одній половині тіла);
• Раптово виникло оніміння та/або асиметрія обличчя;
• Раптово виникло порушення мови (невиразна або нечітка вимова) і нерозуміння звернених до людини слів;
• Раптове порушення зору на одному або двох очах (нечіткий зір, двоїння предметів);
• Раптово виникли труднощі при ходьбі, запаморочення, втрата балансу і координації;
• Раптовий дуже сильний головний біль.

Важливо відразу розпізнати симптоми інсульту, тому що час, за який можна встигнути відновити кровотік в артерії після ішемічного інсульту і зупинити загибель клітин головного мозку – «терапевтичне вікно» – 4-4,5 години. Чим раніше розпочато лікування, тим ефективнішим воно буде і дозволить уникнути несприятливих наслідків.

Профілактика інсульту. Всесвітня організація по боротьби з інсультом констатує, що 90% інсультів пов’язані з факторами ризику, на які людина може вплинути, дотримуючись певних рекомендацій, а саме:

1. Фізичні вправи. Регулярні фізичні вправи можуть допомогти запобігти та контролювати артеріальний тиск. Рекомендується 30 хвилин інтенсивних фізичних вправ п’ять разів на тиждень, щоб знизити ризик інсульту та інших захворювань.
2. Надмірна вага чи ожиріння. Занадто велика вага, особливо в області живота, створює додаткове навантаження на серце та інші органи та збільшує ризик високого кров’яного тиску та діабету, які збільшують ризик інсульту.
3. Дієта – оброблені продукти містять вищий рівень солі, жиру та цукру, які сприяють підвищенню кров’яного тиску, а також збільшують ризик ожиріння. Здорова дієта з високим вмістом фруктів та овочів, цільнозернових продуктів, корисних жирів, з низьким вмістом солі може допомогти вам запобігти гіпертонії та впоратися з нею.
4. Холестерин. Більше половини людей із підвищеним/високим кров’яним тиском також мають високий рівень холестерину. Дотримання дієти з низьким вмістом насичених жирів та регулярні фізичні вправи можуть допомогти запобігти атеросклерозу. Якщо рівень холестерину неможливо контролювати шляхом зміни дієти, прийом ліків допоможе знизити рівень холестерину та ризик інсульту.
5. Алкоголь. Регулярне та інтенсивне вживання алкоголю пов’язане з високим кров’яним тиском, а також із порушеннями серцевого ритму, які підвищують ризик інсульту. Відмова від алкоголю або дотримання рекомендованого споживання не більше 2 одиниць алкоголю на день (тобто не більше 20 мл чистого спирту (этанолу)) зменшать ваші ризики.
6. Куріння. Куріння тютюну тимчасово підвищує кров’яний тиск та сприяє пошкодженню артерій, підвищенню кров’яного тиску та інсульту, а також низці інших захворювань.
7. Стрес. Стрес тимчасово підвищує кров’яний тиск. Якщо відчуваєте високий рівень стресу на регулярній основі, це може з часом пошкодити ваші артерії, збільшуючи ризик інсульту та інших захворювань. Стрес також може сприяти такій поведінці, як неправильне харчування, відсутність фізичної активності та надмірне вживання алкоголю, що збільшує ризики для вашого здоров’я.

Кваліфікована медична допомога хворим з інсультом надається в КНП «Міська багатопрофільна лікарня №18» ХМР, розташованому за адресою: Салтівське шосе, 266.

В умовах повномасштабної збройної агресії проти України кібератаки та масові фішингові розсилки, спрямовані на органи державної влади, органи місцевого самоврядування, об’єкти критичної інфраструктури та громадян, створюють додаткові загрози інформаційній безпеці держави.

Особливо важливо дотримуватися правил кібербезпеки в медичній сфері, де щодня опрацьовується значний обсяг персональних даних пацієнтів, медичної документації та іншої конфіденційної інформації.

Практичний посібник із кібербезпеки

Для протидії кіберзагрозам і формування навичок безпечної поведінки в цифровому середовищі Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України підготовлено практичний посібник «Гайд із кібергігієни».

Посібник містить рекомендації щодо:

• захисту персональних даних;
• безпечного використання особистих і робочих пристроїв;
• своєчасного розпізнавання спроб кіберзлочинів;
• формування навичок відповідальної поведінки в цифровому середовищі.

Ознайомитися з посібником можна за посиланням:

Гайд із кібергігієни — офіційний ресурс Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

Основні правила цифрової безпеки

Щоб знизити ризик кіберзагроз у повсякденному житті та на роботі, рекомендуємо дотримуватися базових правил кібергігієни:

• Будьте уважними до підозрілих повідомлень. Не переходьте за сумнівними посиланнями та не відкривайте вкладення від невідомих відправників.
• Захищайте персональні дані. Не передавайте паролі, коди підтвердження та конфіденційну інформацію стороннім особам.
• Використовуйте надійні паролі. Створюйте унікальні паролі для різних облікових записів і, за можливості, вмикайте багатофакторну автентифікацію.
• Оновлюйте програмне забезпечення. Своєчасні оновлення допомагають усувати вразливості пристроїв і програм.
• Дотримуйтеся правил роботи з інформацією. Особливо уважно ставтеся до персональних даних пацієнтів і службових документів, не використовуйте неперевірені ресурси для їх передавання чи зберігання.

Кібербезпека — спільна відповідальність

У межах проведення Місяця кібербезпеки Харківська районна військова адміністрація закликає поширювати інформацію про «Гайд із кібергігієни» через офіційні вебсайти, сторінки в соціальних мережах і месенджерах, а також ознайомлювати з ним працівників.

Кожен користувач цифрових технологій може зробити свій внесок у захист інформації: достатньо бути уважним, дотримуватися правил кібергігієни та постійно підвищувати власну цифрову грамотність.

Дбаймо про безпеку персональних даних, захищаймо інформацію та формуймо культуру кібербезпеки разом!

ПЕРЕГЛЯНУТИ ТА ЗАВАНТАЖИТИ ГАЙД

В Україні реалізується пілотний проєкт, який передбачає можливість безоплатної реконструкції грудної залози із застосуванням імплантатів для військовослужбовиць, ветеранок та інших визначених категорій жінок, які потребують відновлення після бойової травми або онкологічного захворювання.

Програму реалізує державне некомерційне підприємство «Національний інститут раку» відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 5 жовтня 2026 року № 1499.

Хто може скористатися програмою?

Право на участь у програмі мають жінки, які документально підтверджують безпосередню участь у бойових діях або належність до визначених категорій осіб, зокрема:

• військовослужбовиці та ветеранки Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України та інших визначених силових структур;
• поліцейські Національної поліції України;
• особи рядового та начальницького складу служби цивільного захисту.

У яких випадках передбачена реконструкція?

Медична допомога може надаватися за наявності відповідних показань, зокрема:

• після бойової травми, що спричинила втрату або деформацію грудної залози, дефект тканин чи інші наслідки, які потребують реконструкції;
• у разі онкологічного захворювання грудної залози, якщо реконструкція необхідна після проведеного або запланованого оперативного втручання.

Важливо: онкологічне захворювання не обов’язково має бути пов’язане з проходженням військової служби. Можливість, вид і строки реконструкції визначаються індивідуально за результатами медичного обстеження та рішенням мультидисциплінарної команди лікарів.

На першому етапі пілотного проєкту заплановано проведення 10 імплантацій. За результатами його реалізації буде оцінено можливість подальшого розширення програми.

Як отримати допомогу?

Для участі в програмі необхідно виконати такі кроки:

1. Отримати направлення на консультацію хірурга-онколога.

Направлення може надати сімейний лікар, лікар, у якого спостерігається пацієнтка, або військова частина.

2. Записатися на консультацію до Національного інституту раку.

Запис здійснюється через кол-центр за телефоном +38 (044) 334-64-18 або через реєстратуру консультативної поліклініки.

Графік роботи кол-центру: понеділок–п’ятниця, 08:00–16:30.

3. Підготувати необхідні документи.

Під час звернення потрібно мати із собою:

• документ, що посвідчує особу;
• документи, які підтверджують проходження служби та участь у бойових діях;
• наявні медичні виписки;
• результати попередніх обстежень.

За потреби лікар може призначити додаткові обстеження.

Адреса: м. Київ, вул. Юлії Здановської, 33/43.

Важлива інформація

Програма спрямована на забезпечення доступу до реконструктивної медичної допомоги жінкам, які зазнали наслідків бойових травм або потребують відновлення грудної залози після онкологічного лікування.

Якщо ви або ваші близькі можете належати до категорій, визначених програмою, рекомендуємо звернутися за консультацією до лікаря та уточнити можливість участі.