Автор: med1

Міністерство охорони здоров’я України з метою забезпечення ефективного інформування про нові цифрові можливості в сфері охорони здоровʼя повідомляє про наступне.

Кабінет пацієнта успішно пройшов тестування спільно із пацієнтами та медичними працівниками і офіційно доступний для всіх українців. 

Кабінет пацієнта – це цифрова платформа, завдяки якій пацієнти можуть використовувати цифрові можливості електронної системи охорони здоровʼя в єдиному місці. 

Хто може скористатися можливостями кабінету пацієнта: 

• повнолітні дієздатні українці: повний доступ до всіх можливостей кабінету; 
• підлітки (14 – 18 років): можуть самостійно авторизуватися (із використанням КЕП) для перегляду своїх даних. Підлітки, які є цивільно дієздатними (та мають відповідні документи), мають право також самостійно оновлювати дані та подавати декларації лікарю ПМД. 

Який функціонал кабінету пацієнта доступний користувачам: 

• перегляд та оновлення персональних даних в електронній системі охорони здоров’я;
• перегляд чинних та попередніх декларацій з лікарем; 
• пошук лікаря та подання декларації онлайн – без візиту до закладу;
• управління доступами електронних кабінетів, яким ви надали дозвіл на обробку своїх персональних даних. 

Доступ до електронної медичної картки зʼявлятиметься поступово – на наступних етапах реалізації. 

Як увійти до кабінету пацієнта 

Вхід до кабінету пацієнта здійснюється через спеціалізовані платформи (е-Кабінети). Користувачі можуть обрати зручний для них інтерфейс – розроблений державою або бізнесом. Повний перелік е-Кабінетів, що пройшли тестування та підключені до ЕСОЗ доступний тут: https://cutt.ly/Itnqj81e.

Оновлення даних у кабінеті пацієнта 

Водночас впровадження кабінету пацієнта спрощує роботу медичних працівників у частині адміністративних завдань, зокрема: 

• самостійне оновлення даних пацієнтом через кабінет: медичні працівники витрачатимуть менше часу на ручне оновлення персональних даних пацієнтів; 
• спрощується зміна методу автентифікації пацієнта в ЕСОЗ: тепер пацієнт зможе самостійно змінити номер телефону, який використовується як його метод автентифікації в ЕСОЗ, навіть якщо не має доступу до старого номера; 
• подання декларацій онлайн: зменшує навантаження на реєстратуру та лікарів ПМД у частині заповнення декларації та друкування її паперової копії. 

Щодо оновлення персональних даних пацієнта 

Пацієнт самостійно оновлює дані через кабінет пацієнта, після чого система автоматично співставляє їх із даними, що містяться у державних реєстрах (ДРФО, ДРАЦСГ, ЄДДР). Оновлення стає актуальним у ЕСОЗ миттєво без участі лікаря. Важливо: виправлення РНОКПП та УНЗР здійснюється через звернення до НСЗУ. 

Щодо подання декларації через кабінет пацієнта 

Якщо лікар не досяг оптимального обсягу практики, подана декларація створюється без додаткового підтвердження лікарем. Такі декларації будуть 3 відображатися в МІС у загальному переліку декларацій лікаря. ЛІкар можете знайти таку декларацію, скориставшись пошуком за пацієнтом. Якщо обсяг практики перевищено – лікар побачить новий запит і самостійно приймаєте рішення: підтвердити чи відхилити запит на декларацію. 

Додатково нагадаємо: згідно з наказом МОЗ від 19.03.2018 № 503, лікар може ініціювати розірвання декларації в разі систематичного невиконання пацієнтом медичних приписів або порушення правил внутрішнього розпорядку закладу, за умови, що це не загрожує життю чи здоров’ю людини. Процедура передбачає подання лікарем заяви керівнику закладу, який після перевірки фактів повідомляє НСЗУ, після чого декларація анулюється через 10 календарних днів з моменту отримання службою відповідного сповіщення. 

Чи потрібно друкувати декларації, подані через кабінет пацієнта 

Декларації, подані через кабінет пацієнта, не потрібно роздруковувати та зберігати у закладі охорони здоровʼя. Адже такі декларації пацієнт підписує шляхом накладання свого електронного підпису. У разі, якщо декларація була припинена з ініціативи пацієнта через особистий кабінет пацієнта, роздруковувати паперову копію для засвідчення факту розірвання також не потрібно. 

Підтримка користувачів 

Для забезпечення стабільної роботи кабінету пацієнта та допомоги користувачам (пацієнтам і лікарям) підтримка здійснюється за такими напрямами: 

1. Пошук інформації: з метою оперативного вирішення питань рекомендуємо першочергово ознайомитися з розділом «Часті запитання» на вебпорталі: https://pis.esoz.gov.ua/frequently-asked-questions. 
2. Подання запиту до служби підтримки: у разі відсутності необхідної інформації у розділі «Часті запитання», будь ласка, дотримуйтесь такого алгоритму дій залежно від типу проблеми: 

Технічні питання (помилки входу тощо): 

щодо роботи в е-Кабінеті ЦБД ЕСОЗ: https://support.ehealth.gov.ua/issues/new. 

щодо роботи в інших застосунках: https://pis.esoz.gov.ua/patientinformation-support. 

Актуалізація персональних даних (виявлення дублів облікових записів, необхідність зміни РНОКПП тощо): https://support.ehealth.gov.ua/issues/new. 

Відповідаємо на питання щодо вакцинації та оновленого Національного календаря профілактичних щеплень

Цього разу — про щеплення дорослих.

Більшість звикла, що вакцинація — це частіше про дітей і для дітей. Проте вакцинація від інфекційних захворювань для дорослих є також важливою і захищає від небезпечних наслідків.

Відповідно до Календаря, регулярна ревакцинація проти дифтерії та правця кожні 10 років є безоплатною після досягнення віку 26 років. Достатньо буде звернутися до сімейного лікаря та узгодити дату щеплення.

Рекомендованими та такими, що можна провести за власний кошт, є щеплення від гепатиту В, ВПЛ-інфекції, грипу, кашлюку, гепатиту А, кліщового енцефаліту,  пневмококової інфекції тощо. Також у разі подорожі можна щепитися проти жовтої гарячки, наприклад.

Варіанти пройти щеплення від вказаних інфекцій  необхідно уточнювати у вашого сімейного лікаря. Це стосується і вікових особливостей застосування вакцин, і схем щеплень.

Також маємо ось таке питання від підписника:

У дитинстві було отримано лише щеплення БЦЖ, АДП та проти поліомієліту, після чого діяв тривалий медичний відвід. Як правильно скласти графік вакцинації у дорослому віці?

Якщо в дитинстві не була проведена вакцинація з тих чи інших причин, наявність «протипоказань», то варто повторно оцінити, чи дійсно присутні стани, при яких вакцинація не може бути  проведена. На сьогодні більшість таких станів, які раніше вважалися «протипоказанням до вакцинації», переглянуто та з урахуванням отриманих наукових даних не є перешкодою для  вакцинації.

Дорослим у такій ситуації необхідно звернутися до сімейного лікаря та скласти індивідуальний наздоганяючий графік щеплення. Він буде складений з урахуванням мінімально допустимих інтервалів між щепленнями та з можливістю комбінувати щеплення різними вакцинами під час одного візиту до лікаря.

Нагадуємо, що форма для збору запитань відкрита, і експерти готові відповісти на кожне ваше питання: https://forms.gle/E1mKiVxDNKn1JukSA 

А відповіді на найбільш поширені питання уже зібрані у збірнику «100 запитань і відповідей про оновлений Календар профілактичних щеплень»   https://shorturl.at/dFuRh

Цей допис присвячений змінам щодо вакцинації проти кору, епідемічного паротиту та краснухи (КПК).

• Моїй дитині зараз 4 роки, а у березні їй буде 5. У зв’язку зі змінами в Календарі щеплень, скажіть, будь ласка, чи потрібно робити щеплення КПК саме зараз, чи можна зачекати до 5 років? Чи є різниця у схемі вакцинації для дітей, які вже майже досягли 5-річного віку?

Друга доза КПК в оновленому Календарі щеплень перенесена  з 6 років на 4 роки . Курс щеплень складається з першої дози в 1 рік та другої — у 4 роки.  Щодо дітей, яким у 2026 році виповниться 6 років, то їх запрошуємо на вакцинацію разом із 4-річними дітьми.

Якщо батьки або опікуни дитини забажають ввести дитині другу дозу КПК у віці 5 років, така можливість буде під час перехідного періоду — вакцини КПК для цього достатньо. Разом з тим, активно запрошувати на введення другої дози в 2026 році рекомендовано дітей 4 років та 6 років.

• Якщо дитина вакцинована першою дозою КПК у 4 роки, коли правильно зробити другу дозу?

Мінімальний інтервал між першою та другою дозами КПК становить 1 місяць (а саме — 28 днів). Якщо перша доза була введена у чотири роки, другу дозу варто планувати якомога швидше, щоб дитина була повністю захищена від кору, епідпаротиту та краснухи до початку навчання у школі.

• Чи буде вакцинація у 5 або 6 років вважатися такою, що зроблена за оновленим Календарем? Як правильно записати її у медичну документацію?

З 2026 року щеплення КПК у 5 років вважається плановою вакцинацією за Календарем. Будь-яке щеплення, зроблене у 6 років або пізніше (якщо друга доза була пропущена), класифікується як «вакцинація з порушенням Календаря», але воно залишається безоплатним і необхідним.

Для дітей 2012–2021 років народження зараз триває перехідний період щодо усіх вакцин, схеми щеплення яких змінено. У медичній документації та електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) лікар робитиме запис відповідно до фактичного віку дитини та порядкового номера дози (наприклад, КПК-2).

Нагадуємо, що форма для збору запитань відкрита, і експерти готові відповісти на кожне ваше питання: https://forms.gle/E1mKiVxDNKn1JukSA 

А відповіді на найбільш поширені питання уже зібрані у збірнику «100 запитань і відповідей про оновлений Календар профілактичних щеплень»   https://shorturl.at/dFuRh

Щороку 15 лютого, починаючи з 2003 року, під патронатом Міжнародного товариства дитячих онкологів та з ініціативи Міжнародної конфедерації організацій батьків дітей, хворих на рак, світова громадськість відзначає Міжнародний день онкохворої дитини. В 2024 році стартувала трирічна кампанія направлена на рішення проблем з якими стикаються хворі, батьки та медичні працівники в усьому світі.  

Всесвітня організація охорони здоров’я з 2018р. здійснює Глобальну ініціативу боротьби з дитячим раком, метою якої є до 2030 р. довести загальносвітовий показник виживання всіх хворих на рак дітей як мінімум до 60%. Це означає збільшення показника ефективності лікування приблизно вдвічі та порятунок ще одного мільйона життів у наступні десять років.

Щороку приблизно 400 000 дітей та підлітків у віці від народження до 19 років хворіють на рак. До найбільш поширених дитячих онкологічних захворювань відносяться лейкемії, злоякісні пухлини головного мозку, лімфоми, такі солідні пухлини, як нейробластома та нефробластома. У країнах із високим рівнем доходу, де зазвичай доступні комплексні послуги, від раку виліковуються понад 80% дітей. У країнах із низьким та середнім рівнем доходу ефективність лікування менш ніж у 30% випадків.

У м. Харкові у 2025 році на диспансерному обліку перебувало 170 дітей з гемобластозами (у 2024 році – 236), з них – гострий лімфобластний лейкоз – 80 ( 2024 р. – 131),  гострий  мієлобластний лейкоз – 22 (в 2024 р. – 6),  лімфома – 27 (2024 р. – 50),    гістіоцитоз – 6 (2024 р. – 1), мієлодиспластичний синдром – 13 (2024р. – 11) та  лімфогранулематоз – 22 (2024 р. -36).

Ракові захворювання у дітей, на відміну від дорослих, не мають встановленої причини. Багато дослідників робили спроби визначити причини дитячого раку, але лише невелика кількість онкологічних захворювань у дитячому віці викликана факторами, пов’язаними з впливом навколишнього середовища або способом життя. Провідними причинами розвитку злоякісних пухлин у дітей є генетичні мутації, особливості незрілих тканин, гормональні фактори, вади розвитку, які на певному етапі виявляють схильність до злоякісного перетворення.

Незважаючи на відносно невелику частоту виникнення злоякісних пухлин та можливість повного лікування пацієнтів, смертність від них у дітей залишається високою. Пов’язано це з тим, що, на жаль, більшість дітей поступають для лікування на запущених стадіях захворювання, коли проведення специфічної терапії становить значні труднощі.

Складність діагностики раку у дітей полягає в тому, що суб’єктивне самопочуття дитини може залишатися задовільним навіть на пізніх стадіях захворювання.

Наявність нижчеперелічених синдромів і симптомів у дитини може вказувати на розвиток онкопатології: 

– Анемічний синдром (блідість шкіри і слизових оболонок, стомлюваність, зниження активності дитини тощо);

– Синдром інтоксикації (невмотивоване підвищення температури, слабкість, адинамія, пітливість, шкірний свербіж, болі в кінцівках, втрата маси тіла);

– Геморагічний синдром (кровотечі із слизових оболонок, поява дрібноточкового висипу і “синяків” без видимої на те причини, невідповідність геморагічного синдрому травмі та інші);

– Проліферативний синдром (збільшення лімфатичних вузлів, “великий” живіт за рахунок збільшення розмірів печінки і селезінки);

– Неврологічні ознаки: зміна або погіршення ходи, рівноваги або мови, затримка психо-фізичного розвитку, головний біль, що триває більше, ніж два тижні з блювотою або без неї, збільшення розмірів голови.

Раннє виявлення хвороби та негайне надання допомоги дозволяють значно полегшити життя хворої на рак дитини. Правильний діагноз має вирішальне значення для лікування таких пацієнтів, оскільки лікування кожного виду раку має проводитися за певною схемою, яка часто передбачає хірургічне втручання, променеву терапію та хіміотерапію.

За останні десятиліття досягнуто значного прогресу в лікуванні раку у дітей, багато форм якого піддаються тепер повному лікуванню. За деякими винятками пухлини у дітей молодшого віку добре піддаються лікуванню хіміотерапією. Це пов’язано з їхньою схильністю до швидкого зростання, а більшість хіміопрепаратів діють саме на ракові клітини, що швидко ростуть. Дитячий організм краще відновлюється від високих доз хіміотерапії, порівняно з дорослим. Використання інтенсивніших варіантів лікування дає великі шанси на кінцевий успіх.

Профілактика пухлин дитячого віку ґрунтується на трьох положеннях:

1. Виявлення сімейної схильності до деяких форм пухлин (ретинобластоми, поліпоз кишківника, хондроматоз);
2. Усунення різноманітних шкідливих впливів (хімічних, радіаційних) на організм вагітної жінки та плода в період його внутрішньоутробного розвитку.
3. Видалення доброякісних пухлин та лікування вад розвитку, що є фоном для можливого виникнення злоякісного новоутворення (невуси, тератоми, остеохондроми).

З метою раннього виявлення передпухлинних або пухлинних захворювань  у дитини  слід вчасно  проходити медичне обстеження, а при виявленні характерних симптомів невідкладно звертатися до фахівців – дитячих онкологів.

У м. Харкові спеціалізована медична допомога дітям та підліткам з онкогематологічною патологією надається у гематологічному відділенні КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» Харківської міської ради, розташованому за адресою: м.Харків, вул. Луї Пастера, 2 та у КПН ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 337-а.

Сьогодні, у Всесвітній день боротьби проти раку, Центр громадського здоров’я нагадує: регулярні профілактичні обстеження, довіра медицини, заснованої на свідченнях, та уважне ставлення до свого здоров’я допомагають зменшити ризики розвитку онкологічних хвороб або підвищити шанси на успішне лікування у разі їх виявлення.

В Україні щороку виявляють понад 100 тисяч нових випадків раку. За оперативними даними Національного канцер-реєстру України, у 2024 році було зареєстровано 111 247 нових випадків злоякісних новоутворень (54 025 — у чоловіків, 57 222 — у жінок). На кінець 2024 року на обліку перебувало 1 112 748 пацієнтів із діагнозом онкологічної хвороби.

Структура онкологічної захворюваності в Україні має гендерні особливості та свідчить про високу частку форм раку, для яких існують ефективні методи раннього виявлення. Серед жінок найчастіше діагностують рак молочної залози, шкіри та тіла матки, серед чоловіків — рак шкіри, передміхурової залози та сечового міхура. Також одним із найпоширеніших онкологічних захворювань незалежно від статі залишається колоректальний рак.

Раннє виявлення раку — вищі шанси на успішне лікування

За оперативними даними Національного канцер-реєстру України, у 2024 році серед уперше виявлених випадків 19,6% припадало на III стадію, а 22,8% — на IV стадію онкологічної хвороби. Водночас деякі злоякісні пухлини можуть тривалий час розвиватися без виражених симптомів. Наприклад, рак підшлункової залози часто діагностують уже на пізніх стадіях, коли радикальне лікування є малоефективним.

Для раннього виявлення злоякісних новоутворень застосовують два підходи: скринінг і ранню діагностику.

Скринінг — це обстеження безсимптомних людей для раннього виявлення найпоширеніших онкологічних хвороб.

Рання діагностика передбачає обстеження людей, у яких уже з’явилися симптоми. Вона проводиться незалежно від віку та статі.

МОЗ України рекомендує проходити такі скринінгові обстеження:

• для перевірки на рак шийки матки — ПАП- або ПЛР-тест жінкам віком 30–55 років один раз на 10 років; жінкам від 25 років, які живуть з ВІЛ/СНІД, — раз на 5 років; жінкам віком 21–35 років за наявності симптомів або факторів ризику — негайно;
• для перевірки на рак молочної залози — мамографію кожні 2 роки, починаючи з 50 років, або з 40 років для жінок із груп ризику;
• для перевірки на колоректальний рак — тест калу на приховану кров або фекальний імунохімічний тест (ФІТ) кожні 2 роки жінкам і чоловікам від 50 років.

Профілактика раку 

Для зменшення впливу чинників, які сприяють розвитку онкологічних хвороб, дотримуйтеся таких рекомендацій:

• харчуватися збалансовано (зменшувати споживання червоного (яловичини, свинини тощо) та обробленого м’яса (ковбаси, шинки копченості тощо), їсти більше свіжих овочів, фруктів та цільнозернових продуктів);
• рухатися: бути фізично активними та уникати малорухливого способу життя;
• відмовитися від вживання тютюну та алкоголю;
• дбати про повноцінний сон;
• захищати шкіру від сонця та уникати тривалого перебування під прямими сонячними променями;
• вакцинуватися проти вірусу папіломи людини — дівчат 12-13 років вакцинують безоплатно;
• вакцинуватися від вірусного гепатиту B (для профілактики раку печінки).

Якщо з’явилися симптоми, які можуть вказувати на онкологічну хворобу 

У суспільстві часто співіснують дві крайнощі — надмірний страх перед раком і повне ігнорування симптомів. Обидві можуть мати негативні наслідки. Важливо дотримуватися балансу: уважно ставитися до змін у самопочутті та водночас вести здоровий спосіб життя. 

У разі появи тривалих симптомів, які викликають занепокоєння, слід звернутися насамперед до сімейного лікаря, а не займатися самолікуванням чи покладатися на поради з інтернету. Зверніться до лікаря, якщо помітили:

• незвичні ущільнення чи пухлини будь-де на тілі;
• різку втрату маси тіла без причини;
• зміни у формі чи кольорі родимок;
• тривалий кашель або захриплість голосу;
• незвичні кровотечі чи виділення.

За потреби додаткових обстежень лікар випише електронне направлення на отримання безоплатних послуг за Програмою медичних гарантій: рентген, УЗД, МРТ, лабораторна діагностика біоматеріалу пацієнта тощо в закладах охорони здоров’я, які мають договір із Національною службою здоров’я України.

Якщо в родині були випадки онкологічних хвороб, особливо серед родичів першої лінії (батьки, брати, сестри), варто обговорити з лікарем доцільність генетичного тестування. Це допоможе оцінити індивідуальні ризики та за потреби спланувати подальше спостереження, зокрема частіші профілактичні огляди. Водночас зі спадковими мутаціями пов’язані лише близько 10% злоякісних пухлин.

Центр громадського здоров’я бере участь в європейському проєкті “Впровадження програм скринінгу раку” — EUCanScreen (European Joint Action on Cancer Screening). Метою проєкту є впровадження високоякісних програм скринінгу для зменшення тягаря онкологічних захворювань та досягнення рівного доступу до медичних послуг у країнах ЄС та за його межами. Фінансується програмою Європейського Союзу EU4Health. Грантова угода No 101162959.