Автор: med1

Щорічно 4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби з раком, що організовується Міжнародним союзом боротьби з раком. Метою проведення цього Дня є нагадування про те, наскільки небезпечні і поширені зараз онкологічні захворювання, привернення уваги до профілактики, раннього виявлення та лікування цього захворювання. 

Новою темою Всесвітнього дня боротьби з раком на 2025–2027 рр. оголошено гасло «Об’єднані унікальними». Кожен досвід раку є унікальним, і нам усім знадобиться об’єднатися, щоб створити світ, у якому ми дивимося за межі хвороби та бачимо людину, а не пацієнта.

Рак – це більше, чим просто медичний діагноз – це глибоко особисте питання. 

За кожним діагнозом стоїть унікальна людська історія – історії горя, болі, ісцелення, стійкості, любові і багато іншого. Ось чому орієнтований на людину підхід до лікування раку, який повністю враховує унікальні потреби кожної людини, виявляє стан і почуття, призводить до кращих результатів для здоров’я.  

За 2025 рік у м. Харкові виявлено 2127 нових випадків (у 2024 році – 2311) онкологічних захворювань (захворюваність  151,3% на 100 тис. населення). Серед провідних локалізацій патології виявилися:

– рак молочної залози – 289 випадків (захворюваність 20,6% на 100 тис.населення);

– рак трахеї, бронхів, легенів – 157 випадків (захворюваність 11,2% на 100 тис.населення);

– рак ободової кишки та шлунку – 130  випадків  (захворюваність 9,2%  на 100 тис. населення);

– рак передміхурової залози – 161 випадок (захворюваність 11,4% на 100 тис.населення);

– рак тіла матки – 137 випадків (захворюваність 9,7% на 100 тис.населення);

– злоякісні новоутворення шкіри – 305 випадків (захворюваність 21,7% на 100 тис.населення); меланома шкіри – 69 випадків (захворюваність 4,9% на 100 тис. населення);

– онкологічні захворювання іншої локалізації – 123 випадка (захворюваність 8,7% на 100 тис.населення).

Рак виникає в результаті трансформації нормальних клітин на пухлинні в результаті багатоетапного процесу, в ході якого передракове ураження переходить у злоякісну пухлину. Ці зміни відбуваються в результаті взаємодії між генетичними факторами (схильністю) та трьома категоріями зовнішніх факторів, до яких відносяться:

• фізичні канцерогени, такі як ультрафіолетове та іонізуюче випромінювання;
• хімічні канцерогени, такі як азбест, компоненти тютюнового диму, афлатоксини (у вигляді домішок у складі харчових продуктів), миш’як (домішка у складі питної води) тощо;
• біологічні канцерогени, такі як герпесоподібний вірус Епштейна-Барра, вірус папіломи людини, віруси гепатитів B і C.

З віком захворюваність на рак різко зростає, що найімовірніше пов’язано з накопиченням факторів ризику розвитку певних форм раку. Загальне накопичення факторів ризику посилюється тенденцією зниження ефективності механізмів клітинної репарації в міру старіння людини.

Найчастіше клінічна картина більшості онкопатологій на початкових етапах є малоінформативною. Ознаки будуть змазаними, неявними, поки пухлина, що розросла, не буде порушувати роботу тих чи інших органів. На жаль, це відбувається на пізніх етапах онкопатології, коли досить проблематично ввести процес у стійку ремісію.

І все ж таки існує ряд симптомів, які не можна ігнорувати:

– кашель, що не проходить протягом місяця, особливо з мокротою з кривавими прожилками;

– зміни з боку молочних залоз, а саме: ущільнення в грудях, зміна форми грудей або соска, його асиметрія. Також насторожити повинні виділення із соска, утворення на шкірі молочних залоз (виразки, лущення);

– збільшення лімфатичних вузлів. На тлі інфекційних процесів спостерігається збільшення та/або ущільнення лімфовузлів. Через місяць структура повертається до початкових розмірів. Якщо ущільнення зберігаються, зверніться до лікаря;

– видозміна родимки, такі як швидке збільшення її розмірів, нечіткість країв, зміна забарвлення, повинні насторожити і є приводом для звернення до дерматолога;

– порушення сечовипускання. У чоловіків скарги на труднощі з вільним відходженням сечі, домішки крові часом викликані онкопатологією передміхурової залози, сечового міхура;

– порушення ковтання є однією з перших ознак раку стравоходу;

– патологічні виділення, домішки крові в калових масах, сечі, кровотечі;

– безпричинна втрата ваги, загальна слабкість, зниження апетиту, зміна уподобань у їжі (відраза до деяких продуктів), озноб, безпричинне підвищення температури тіла.

Досить часто онкопроцес дається взнати лише на термінальних (пізніх) стадіях, коли актуальним буде лише симптоматичне лікування. Медичною спільнотою розроблено спеціальні діагностичні програми – скринінгові дослідження, які дозволяють своєчасно виявити новоутворення. Чим раніше патологія буде виявлена, тим більше шансів на благополучний прогноз хвороби.

Лікарі рекомендують такі скринінгові дослідження:

    – мамографічний скринінг раку молочної залози у жінок;

    – цитологічний скринінг передраку та раку шийки матки;

    – скринінг раку та передраку товстої кишки за допомогою тесту на приховану кров;

    – скринінг раку передміхурової залози: тест на простатичний специфічний антиген.

Первинна профілактика онкологічних захворювань має бути спрямована на виявлення та усунення чи ослаблення впливу несприятливих факторів довкілля. Більше 30% випадків захворюваності на рак можна запобігти шляхом виключення або мінімізації основних факторів ризику:

• вживання тютюну та алкоголю;
• зайва вага чи ожиріння;
• нераціональне харчування із вживанням в їжу недостатньої кількості фруктів та овочів;
• відсутність фізичної активності;
• хронічні інфекції, що викликаються, зокрема, вірусами гепатиту B і C, деякими типами вірусу папіломи людини;
• утримання від тривалого перебування на сонці та в соляріях.

У м. Харкові спеціалізована медична допомога при онкозахворюваннях надається у КНП «Обласний центр онкології», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Лісопаркова, 4, та ДУ «Інститут медичної радіології та онкології НАМН України ім. С.П. Григор’єва», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Гр. Сковороди, 82.

Поліомієліт залишається небезпечним інфекційним захворюванням, що уражає нервову систему і здатне призвести до невиліковного паралічу або навіть летальних наслідків. Найвразливішою групою є діти віком до 5 років, які не отримали повного курсу щеплень і не мають сформованого імунітету.

Відповідно до оновленого Національного календаря профілактичних щеплень, Україна змінює підхід до імунізації проти поліомієліту. Відбувся повний перехід на використання інактивованої («неживої») поліомієлітної вакцини (ІПВ). Оральна вакцина (ОПВ) у формі крапель більше не застосовуватиметься.

Схема вакцинації відтепер складається з 5 доз, які проводяться у віці 2, 4, 6, 18 місяців та 6 років. Ревакцинація у віці 14 років скасовується. Усі планові щеплення за Календарем є безоплатними.

Небезпека поліомієліту полягає у складності виявлення інфікованих: у 70% випадків інфекція має безсимптомний перебіг. Однак інфікована людина, навіть не маючи ознак хвороби, виділяє збудник, що становить серйозну загрозу для оточення, особливо для людей зі слабшим імунітетом та невакцинованих осіб.

У частині випадків симптоми можуть нагадувати грип: гарячка, головний біль, нудота, біль у животі. У найтяжчих випадках вірус спричиняє незворотні рухові розлади, сильний біль у м’язах, а повний параліч може розвинутися за лічені години. Навіть у разі одужання функції уражених нервів і м’язів не відновлюються.

Вірус передається від людини до людини через фекалії та слину, а інфікування найчастіше відбувається через брудні руки, інфіковану їжу та воду.

Завдяки Глобальній ініціативі ВООЗ з ліквідації поліомієліту, розпочатій у 1988 році, кількість випадків захворювання у світі знизилася на 99%. Проте «дикий» вірус продовжує циркулювати у двох країнах світу. Також є країни, що мають спалахи, які зумовлені вірусом типу 2. Це створює ризик їх завезення в Україну, як це вже траплялося у 2021 році.

Допоки вірус циркулює у світі, кожна невакцинована дитина перебуває в зоні ризику. Вакцинація — єдиний надійний бар’єр проти хвороби. Зверніться до свого сімейного лікаря або педіатра, щоб перевірити вакцинальний статус дитини та надолужити пропущені щеплення.

Туберкульоз залишається небезпечним інфекційним захворюванням, яке спричиняють мікобактерії туберкульозу (Mycobacterium tuberculosis). Збудник хвороби передається переважно аерогенним шляхом — під час кашлю, чхання або розмови хворого.

Захворіти на туберкульоз може кожен, незалежно від соціального статусу. Проте існує ефективний спосіб профілактики важких наслідків хвороби — вакцинація БЦЖ.

Важливо розуміти: введення вакцини не гарантує, що людина не інфікується, проте воно забезпечує надійний захист від смертельних генералізованих форм туберкульозу та туберкульозного менінгіту, особливо у дітей раннього віку.

Відповідно до оновленого Національного календаря профілактичних щеплень, терміни вакцинації новонароджених змінено. Якщо раніше щеплення проводили на 3–5 добу життя, то відтепер вакцинація може проводитися після  24 години від народження.

Також оновлено правила для дітей, які з певних причин не отримали щеплення в пологовому будинку. Вакцинація дітей до 7 місяців життя тепер можлива без попереднього проведення проби Манту або квантиферонового тесту (за умови, що дитина не мала відомого контакту з хворим на туберкульоз).

Діти старшого віку також можуть надолужити пропущене щеплення. Вакцинація коштом держави доступна до виповнення 18 років (у цьому випадку — за умови негативних результатів проби Манту або квантиферонового тесту).

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) наполегливо рекомендує одноразове щеплення вакциною БЦЖ всім немовлятам у країнах, де туберкульоз залишається поширеним захворюванням. Україна є такою країною.

Імунізація у першу чергу спрямована на захист немовлят та дітей перших років життя, які мають високі ризики розвитку особливо тяжких форм туберкульозу, часто летальних форм інфекції.

Батькам та дорослим пацієнтам важливо знати основні прояви захворювання, щоб вчасно звернутися за медичною допомогою. До симптомів належать:

• кашель, що триває понад 2 тижні,
• підвищена температура тіла понад 7 днів,
• утруднене дихання та біль у грудях,
• поганий апетит та безпричинна втрата ваги,
• постійна слабкість і підвищена пітливість (особливо вночі),
• кровохаркання.

Якщо ваша дитина не була вакцинована вчасно, зверніться до сімейного лікаря або педіатра для консультації та планування щеплення.