Автор: med1

29 лютого 2024 року за ініціативою Європейської організації з вивчення рідкісних хвороб EURORDIS відзначається Міжнародний День рідкісних (орфанних) захворювань. Мета проведення цього Дня – привернути увагу громадськості до проблем людей, які хворі на рідкісні захворювання, підвищити обізнаність про рідкісні хвороби та їх вплив на життя людей. 

Орфанними (рідкісними) вважаються захворювання, які зустрічаються у невеликої кількості людей до загальної чисельності населення. Наприклад, захворювання, яке вважається рідкісним в Європі, вражає 1 людину з 2000. 

Всього в світі налічується більше 300 мільйонів (3,5-5,9%) людей, що живуть з одним або декількома з більш ніж 6000 виявлених рідкісних захворювань. З усіх орфанних захворювань 72% відносяться до генетичних, в той час як інші є результатом інфекцій (бактеріальних або вірусних), алергії, екологічних причин або є проявами дегенеративних і проліферативних процесів в організмі. 

Орфанні захворювання характеризуються широким розмаїттям порушень і симптомів, які варіюються не тільки від хвороби до хвороби, а й від пацієнта до пацієнта, що страждає одним і тим же захворюванням.  

Станом на 01.01.2024 р. за даними КНП ХОР «Міжобласний спеціалізований медико-генетичний центр – Центр рідкісних (орфанних) захворювань» зареєстровані та перебувають на диспансерному обліку хворі з різними рідкісними захворюваннями, найбільш поширеними серед них є: 

– гомоцистинурія – 102 людини, з них 81 дитина, 

– порушення обміну амінокислот –100 людей, з них 65 дітей, 

– фенілкетонурія – 84 людини, з них 33 дитини,

– муковісцидоз – 64 людини, з них 36 дітей,

– мітохондріальна дисфункція – 21 людина, з них 8 дітей, 

– синдром Шерешевського–Тернера – 17 людей, з них 8 дітей, 

– недостатність вітамінів групи В – 10 людей, з них 7 дітей,

– синдром Марфана – 9 людей,  з них 3 дитини.

Для раннього виявлення, своєчасного лікування, профілактики інвалідності та розвитку важких клінічних наслідків, а також зниження дитячої летальності від спадкових захворювань проводиться неонатальний скрінінг. В Україні обов’язковим є скринінг наступних захворювань: фенілкетонурія, муковісцидоз, вроджений гіпотиреоз, адреногенітальний синдром.

Фенілкетонурія – спадкове захворювання групи ферментопатій, пов’язане з порушенням метаболізму фенілаланіну, що призводить до накопичення цієї амінокіслоти та продуктів її обміну. Це в свою чергу є причиною нейродегенеративних процесів у мозку, які через декілька місяців після народження дитини проявляються судомами, розумовою відсталістю та іншими ураженнями ЦНС. Якщо лікування розпочато вчасно і проводиться ретельно, то клінічні симптоми фенілкетонурії будуть відсутні, і дитина буде рости здоровою, практично не відрізняючись від однолітків. Лікування полягає у дотриманні спеціальної дієти, а саме: вилучаються з харчування певні продукти такі, як м’ясо, риба, сир, молоко, горох, боби, горіхи, халва та борошняні вироби, а також призначаються суміші, які містять різні амінокислоти, крім фенілаланіну. 

Муковісцидоз – спадкове захворювання, що характеризується порушенням роботи  органів, які виробляють екзокринний секрет: бронхів, підшлункової залози, кишечника і потових залоз. При даній патології утворюється дуже густий та в’язкий слиз, що призводить до порушень функцій органів. В даних випадках до слизу приєднується інфекція, і дитина практично постійно страждає від тяжких бронхітів, запалення легенів і порушень роботи шлунково-кишкового тракту. Вважається, що якщо муковісцидоз виявляється у новонародженого і його починають лікувати з 2-го місяця життя, то клінічні прояви захворювання проявляються в меншому ступені і дитина нормально розвивається фізично і розумово.

Вроджений гіпотиреоз проявляється серйозними порушеннями росту і розвитку дитини з народження і обумовлений повним або частковим порушенням функції щитовидної залози, що виробляє йодовмісні гормони. Якщо вроджений гіпотиреоз не лікувати, то у дитини різко сповільнюється зростання, розвивається важка необоротна розумова відсталість і з’являються інші клінічні ознаки захворювання. Хвороба прогресує і може привести до інвалідності. Однак, якщо лікування розпочато в 1-й місяць після народження, то в абсолютній більшості випадків дитина розвивається нормально. Вроджений гіпотиреоз розповсюджений рівномірно з приблизно однаковою частотою – 1 хворий на 3000-4000 новонароджених. У дівчаток з нез’ясованих причин це захворювання виявляють вдвічі частіше, ніж у хлопчиків.

Адреногенітальний синдром – спадкове захворювання, що характеризується надлишковим виділенням корою наднирників статевих гормонів, а також їхніх біохімічних метаболітів. В результаті, у дитини розвивається випередження темпів росту, передчасне статеве дозрівання, розлади поведінки, порушення нормального розвитку статевих органів тощо. Лабораторне та інструментальне підтвердження діагнозу є обґрунтуванням для проведення адекватної замісної гормональної терапії. 

У м. Харкові надання діагностичної, лікувальної, реабілітаційної допомоги хворим з рідкісними захворюваннями здійснюється в КНП Харківської обласної ради «Міжобласний спеціалізований медико-генетичний центр – Центр рідкісних (орфанних) захворювань», за адресою: м. Харків, проспект Незалежності, 13, конт. тел. 705-16-74, 700-32-47.

У Вінницькій області восени зафіксували спалах гепатиту А, у грудні його вдалося ліквідувати. Однак поодинокі випадки захворювання медики ще виявлятимуть упродовж 1-2 місяців. 

Також немає гарантій, що за деякий час спалах знову не виникне. До того ж гепатит А – не єдиний у своєму роді, сьогодні з гепатитів можна скласти цілу абетку.

Тому “Українська правда. Життя” вирішила розібратися:

• чому стався спалах?
• чим небезпечне це захворювання?
• що взагалі таке “гепатит”, і що важливо знати про його вірусні типи?

Розповідаємо про це на основі бесіди з дитячим інфекціоністом та головою Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики Федором Лапієм.

Що таке вірусні гепатити?

Гепатит означає запалення печінки. Проте існують різні типи гепатитів: вони не завжди можуть бути виключно вірусної природи. Їх спричиняють і зловживання алкоголем, передозування певних медичних препаратів, токсини тощо. Також є такий тип гепатитів як аутоімунні гепатити: коли наш власний імунітет починає атакувати нашу печінку.

Різні гепатити по різному розповсюджені. Поговоримо для початку про гепатит A.

Що нам відомо про це захворювання?

• Проти гепатиту A є ефективна вакцина.
• Часто спалахи цієї хвороби пов’язують з забрудненою водою, їжею та брудними руками.
• Гепатит A розповсюджений в країнах, де бракує сучасної каналізації та інших санітарних умов.

Що ж спричинило спалах саме на Вінниччині?

Як пояснює Федір Лапій, є кілька версій, що саме могло стати причиною зараження, але поки що жодна з них не є остаточною.

“Найімовірніше, що у спалаху винна заражена вода. Але підтвердження цьому немає: проби води брали для дослідження, проте вірус гепатиту A не виділили“, – пояснює інфекціоніст.

Гепатит A можна запідозрити за такими симптомами:

• незвично сильна втома й слабкість;
• раптовий напад нудоти та блювання;
• втрата апетиту;
• темна сеча;
• незабарвлений колір калу;
• біль в суглобах;
• і найбільш яскравий симптом: жовтяниця, коли шкіра та склери очей набувають жовтуватого кольору.

За словами інфекціоніста, орієнтовно 20% дітей шкільного віку також захворіли під час спалаху у Вінницькій області.

Загалом, чим менше вік дитини – тим легше вона переносить гепатит A.

“Україна належить до країн середньої ендемічності. Це означає, що більшість з нас зустрічається з вірусом і набуває імунітет після зустрічі до досягнення дорослого віку. Але чимала кількість дорослих ще може не мати імунітету. А от у високоендемічних країнах, наприклад, Африці та Азії найчастіше на гепатит хворіють діти до 5 років”, – пояснює лікар.

Специфічного лікування не існує. Зазвичай гепатит A самостійно минає за декілька тижнів і рідко призводить до смерті чи невідворотних змін з печінкою. Хоча деякі пацієнти можуть хворіти й декілька місяців.

Час йти далі по нашій вірусній абетці. І перейти до гепатитів геть не з такими оптимістичними прогнозами.

Гепатит B

Що нам відомо про гепатит В?

• Є ефективна вакцина.
• 2 з 3 людей не знають, що вони інфіковані.
• Гепатит B є основною причиною раку печінки.
• Особливо небезпечний через це для дітей віком до 5 років.
• Дуже стійкий в навколишньому середовищі.

Гепатит B може пройти легко та без наслідків. А може стати причиною важкого хронічного захворювання.

Щоб не грати в таку лотерею, Федір Лапій радить всім, хто не має щеплення проти гепатиту B, обов’язково вакцинуватися. Особливо це актуально зараз, в часи повномасштабної російської агресії.

У нас вищі ризики переливань крові та хірургічних втручань, що часто є причиною зараження вірусом гепатиту B.

Як зрозуміти, чи є у вас вакцина?

З 2000 року вакцина проти гепатиту B є в Національному календарі щеплень України.  За даними МОЗ, першу вакцинацію роблять малюку у перші 24 години життя. Для гарантованого повноцінного захисту потрібно три дози.

Довгий час в Україні ця вакцина (як і багато інших) була оточена абсурдними та небезпечними міфами.

Основний міф: вакцина проти гепатиту B спричиняє жовтяницю: жовте забарвлення шкіри та склер очей. Її спричиняє підвищений рівень білірубіну – жовчний пігмент, який утворюється в результаті розпаду червоних кров’яних тілець.

Проте вакцина проти гепатиту B не містить навіть вірусу, щоб якимось чином вплинути на печінку, каже Федір Лапій.

“Вакцина містить один єдиний білок. Це поверхневий антиген, який може виявлятися в крові, проте ніяким чином на печінку не впливає. Але наша імунна система розпізнає цей антиген і таким чином формує захист проти інфекції, яка зумовлена вірусом гепатиту B”, – каже лікар.

Він також додає, що з лікарями, які потрапили в полон цього міфу, також могла зіграти злий жарт… популяризація грудного вигодовування.

“У 2001 році Україна отримала допомогу від Глобального Альянсу щодо впровадження вакцини проти гепатиту B. Це була вакцина бельгійського виробництва. Але цей період збігся з періодом боротьби за грудне вигодовування. І багато хто з лікарів забув, що таке жовтяниця від грудного молока і як вона виглядає, або жовтяниця у дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні. Проте хибно пов’язав її саме зі щепленням“.

Жовтяниця новонароджених, як ще називають цей стан, виникає в перші тижні життя, коли грудне вигодовування ще остаточно не налагоджене і дитина може якийсь час недоотримувати необхідну кількість молока. Це призводить до підвищення білірубіну та жовтяниці.

Лапій згадує, як пояснював колегам абсурдність цього міфу:

“Дивіться, ми вірусом заражаємося через ін’єкцію або статевим шляхом. Є таке поняття, як інкубаційний період. Мінімальний інкубаційний період для гепатиту – 28 днів. Якби жовтяниця й ураження печінки були б пов’язані з вірусом, який нібито є в вакцині, (а насправді його там немає), то ці події мали б бути через місяць, а не на 3-4-5 день після пологів. Це було відкриття для деяких”.

Батьки можуть помилково вважати, що якщо ми заражаємось гепатитами статевим шляхом чи через кров, то немовлята мають низький ризик. Проте це також міф: ми не можемо знати, чи не знадобиться маленькій дитині хірургічне втручання.

Або чи не знайде вона в пісочниці використану голку. А якщо дитина до 5 років заразить на гепатит B, то вона матиме хронічну форму майже в 70-90% випадків.

А хронічна інфекція на гепатит B часто є причиною гепатоцелюлярної карциноми, найбільш розповсюдженої форми раку печінки.

Інфекціоніст радить робити щеплення якнайшвидше, якщо трапився такий нещасний випадок як травма невідомою голкою. Це допоможе значно знизити ризики зараження.

Лікування гепатиту B існує. Людям з хронічною формою можуть прописати лікування специфічними противірусними препаратами. Проте, чи лікування є оптимальним варіантом вирішення питання гепатиту В, якщо є ефективна вакцина?

Симптоми гепатиту B дуже схожі й на симптоми гепатиту A:

• незвично сильна втома й слабкість;
• раптовий напад нудоти та блювання;
• втрата апетиту;
• темна сеча;
• незабарвлений колір калу;
• біль в суглобах;
• найбільш яскравий симптом: жовтяниця, коли шкіра та склери очей набувають жовтуватого кольору.

Гепатит C або лагідний  вбивця

Така поетична назва в цього вірусного захворювання з’явилася не просто так.

Хвороба перебігає майже безсимптомно, але дія вірусу руйнує печінку, яка, зрештою, може не впоратися з виконанням життєво важливих функцій.

Якщо вірус гепатиту B дуже стійкий і може довго виживати в навколишньому середовищі, то заразитись гепатитом C вже не так легко.

Проте, якщо зараження сталося, життя людини в серйозній небезпеці.

Що ми знаємо про гепатит C

• Не існує вакцини проти хвороби.
• Проте існує ефективне лікування: 95% випадків можна вилікувати.
• Гепатит C – одна з основних причин раку печінки та її трансплантації.
• Основний шлях передачі: через кров або статевим шляхом.
• Всім людям від 18 років варто хоча б раз в житті перевіритись на гепатит C.
• Вагітним людям важливо пройти перевірку ще на ранніх етапах вагітності.

За даними МОЗ, деякі люди не мають жодних симптомів протягом багатьох років, тоді як інші можуть відчувати підвищену втомлюваність, пітливість (особливо вночі), ломоту в суглобах і м’язах, утрату апетиту і концентрації уваги. Симптоми можуть з’являтися і зникати. На пізніших стадіях захворювання, коли печінка ушкоджена серйозніше, можуть виникати жовтяниця, свербіж, внутрішня кровотеча і закреп.

Федір Лапій додає, що свербіж – це в принципі доволі розповсюджений симптом при гепатитах й інших захворюваннях печінки.

Лікування проти гепатиту C дуже важливо розпочинати якомога раніше. Зазвичай воно триває 8-12 тижнів. Побічні ефекти лікування – мінімальні.

В Україні лікування проти гепатиту C є доступним для всіх: терапія сучасними препаратами прямої дії коштуватиме 89 доларів. Завдяки цьому усі пацієнти з гепатитом C, які стоять у черзі на лікування, зможуть вилікуватись безоплатно. І це, безперечно, хороші новини.

Це не всі літери алфавіту, які забрали собі вірусні гепатити. Є ще гепатит D та Е.

Гепатит D має дуже цікаву природу. По суті, він може виникнути лише в тих людей, які вже заражені гепатитом В та мають його хронічну форму. Йому необхідна допомога вірусних частинок гепатиту В, щоб почати реплікацію (розмноження).

Зазвичай люди заражаються або двома вірусами одночасно, або розвивають інфекцію вже після зараження гепатитом В (суперінфекція). Наразі завдяки успіхам в контролюванні гепатиту В лікарі спостерігають і спад випадків гепатиту D.

А от гепатит Е – це переважно проблема країн Африки та Азії. Те, як люди ним заражаються та те, як проходить хвороба дуже нагадує перебіг гепатиту А. Проте він становить серйозну небезпеку для вагітних жінок.

Цей тип гепатиту є доволі рідкісним для нашої країни. Для профілактики гепатиту E розроблено вакцину, яка зареєстрована в Китаї, але поки не доступна в інших країнах.

Щороку 15 лютого, починаючи з 2003 року, під патронатом Міжнародного товариства дитячих онкологів та з ініціативи Міжнародної конфедерації організацій батьків дітей, хворих на рак, світова громадськість відзначає Міжнародний день онкохворої дитини. 

В 2024 році стартує трирічна кампанія направлена на рішення проблем з якими стикаються хворі, батьки та медичні працівники в усьому світі.  

Всесвітня організація охорони здоров’я з 2018р. здійснює Глобальну ініціативу боротьби з дитячим раком, метою якої є до 2030 р. довести загальносвітовий показник виживання всіх хворих на рак дітей як мінімум до 60%. Це означає збільшення показника ефективності лікування приблизно вдвічі та порятунок ще одного мільйона життів у наступні десять років.

Щороку приблизно 400 000 дітей та підлітків у віці від народження до 19 років хворіють на рак. До найбільш поширених дитячих онкологічних захворювань відносяться лейкемії, злоякісні пухлини головного мозку, лімфоми, такі солідні пухлини, як нейробластома та нефробластома. У країнах із високим рівнем доходу, де зазвичай доступні комплексні послуги, від раку виліковуються понад 80% дітей. У країнах із низьким та середнім рівнем доходу ефективніть лікування менш ніж у 30% випадків.

У м.Харкові у 2023 році на диспансерному обліку перебувало 177 дітей з гемобластозами (у 2022 році – 208), з них – гостра лімфобластна лейкемія – 110 ( 2022р. – 122),  гостра  мієлобластна лейкемія – 9 (в 2022 р. – 10),  лімфома – 11 (2022 р. – 12),  лімфома Ходжкіна – 13 (2022 р. – 14), апластична анемія – 7 (2022 р. – 7), анемія Блекфона-Даймона – 2 (2022 р. – 2), красноклітинна аплазія – 2 (2022 р. – 2), гістіоцитоз – 13 (2022 р. – 14), мієлодиспластичний синдром – 6 (2022р. – 5), та  хронічний мієлолейкоз – 4 (в 2020 р. – 4).

Ракові захворювання у дітей, на відміну від дорослих, не мають встановленої причини. Багато дослідників робили спроби визначити причини дитячого раку, але лише невелика кількість онкологічних захворювань у дитячому віці викликана факторами, пов’язаними з впливом навколишнього середовища або способом життя. Провідними причинами розвитку злоякісних пухлин у дітей є генетичні мутації, особливості незрілих тканин, гормональні фактори, вади розвитку, які на певному етапі виявляють схильність до злоякісного перетворення.

Незважаючи на відносно невелику частоту виникнення злоякісних пухлин та можливість повного лікування пацієнтів, смертність від них у дітей залишається високою. Пов’язано це з тим, що, на жаль, більшість дітей поступають для лікування на запущених стадіях захворювання, коли проведення специфічної терапії становить значні труднощі.

Складність діагностики раку у дітей полягає в тому, що суб’єктивне самопочуття дитини може залишатися задовільним навіть на пізніх стадіях захворювання.

Наявність нижчеперелічених синдромів і симптомів у дитини може вказувати на розвиток онкопатології: 

– Анемічний синдром (блідість шкіри і слизових оболонок, стомлюваність, зниження активності дитини тощо);

– Синдром інтоксикації (невмотивоване підвищення температури, слабкість, адинамія, пітливість, шкірний свербіж, болі в кінцівках, втрата маси тіла);

– Геморагічний синдром (кровотечі із слизових оболонок, поява дрібноточкового висипу і “синяків” без видимої на те причини, невідповідність геморагічного синдрому травмі та інші);

– Проліферативний синдром (збільшення лімфатичних вузлів, “великий” живіт за рахунок збільшення розмірів печінки і селезінки);

– Неврологічні ознаки: зміна або погіршення ходи, рівноваги або мови, затримка психо-фізичного розвитку, головний біль, що триває більше, ніж два тижні з блювотою або без неї, збільшення розмірів голови.

Раннє виявлення хвороби та негайне надання допомоги дозволяють значно полегшити життя хворої на рак дитини. Правильний діагноз має вирішальне значення для лікування таких пацієнтів, оскільки лікування кожного виду раку має проводитися за певною схемою, яка часто передбачає хірургічне втручання, променеву терапію та хіміотерапію.

За останні десятиліття досягнуто значного прогресу в лікуванні раку у дітей, багато форм якого піддаються тепер повному лікуванню. За деякими винятками пухлини у дітей молодшого віку добре піддаються лікуванню хіміотерапією. Це пов’язано з їхньою схильністю до швидкого зростання, а більшість хіміопрепаратів діють саме на ракові клітини, що швидко ростуть. Дитячий організм краще відновлюється від високих доз хіміотерапії, порівняно з дорослим. Використання інтенсивніших варіантів лікування дає великі шанси на кінцевий успіх.

Профілактика пухлин дитячого віку ґрунтується на трьох положеннях:

1. Виявлення сімейної схильності до деяких форм пухлин (ретинобластоми, поліпоз кишківника, хондроматоз);
2. Усунення різноманітних шкідливих впливів (хімічних, радіаційних) на організм вагітної жінки та плода в період його внутрішньоутробного розвитку.
3. Видалення доброякісних пухлин та лікування вад розвитку, що є фоном для можливого виникнення злоякісного новоутворення (невуси, тератоми, остеохондроми).

З метою раннього виявлення передпухлинних або пухлинних захворювань  у дитини  слід вчасно  проходити медичне обстеження, а при виявленні характерних симптомів невідкладно звертатися до фахівців – дитячих онкологів.

У м.Харкові спеціалізована медична допомога дітям та підліткам з онкогематологічною патологією надається у гематологічному відділенні КНП «Міська клінічна дитяча лікарня №16» Харківської міської ради, розташованому за адресою: м.Харків, вул. Луї Пастера, 2 (к.т. 725-18-90) та у КПН ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 337-а (к.т. 725-10-80. 725- 10- 81).

Щорічно 4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби з раком, що організовується Міжнародним союзом боротьби з раком. Метою проведення цього Дня є нагадування про те, наскільки небезпечні і поширені зараз онкологічні захворювання, привернення уваги до профілактики, раннього виявлення та лікування цього захворювання.

Поточна тема Всесвітнього дня боротьби з раком – “Усунути прогалини у догляді”, проводиться вже третій та останній рік. Ця кампанія спрямована на вирішення питань рівності у лікуванні раку, навіть коли ці послуги доступні, багато людей стикаються з перешкодами в отриманні необхідної допомоги.

За 2023 рік у м. Харкові виявлено 1976 нових випадків (у 2022 році – 1018) онкологічних захворювань (захворюваність на 166,6 на 100 тис. населення). Серед провідних локалізацій патології виявилися:

– рак молочної залози – 285 випадків (захворюваність 24,0 на 100 тис.населення);

– рак трахеї, бронхів, легенів – 169 випадків (захворюваність 14,2 на 100 тис.населення);

– рак ободової кишки та шлунку – 152 та 89 випадків відповідно (захворюваність 12,8 та 7,5 на 100 тис. населення);

– рак передміхурової залози – 147 випадків (захворюваність 12,3 на 100 тис.населення);

– рак тіла матки – 129 випадків (захворюваність 10,8 на 100 тис.населення);

– злоякісні новоутворення шкіри – 112 випадків (захворюваність 9,4 на 100 тис.населення); меланома шкіри – 62 випадка (захворюваність 5,2 на 100 тис. населення);

– онкологічні захворювання іншої локалізації – 192 випадка (захворюваність 16,2 на 100 тис.населення).

Рак виникає в результаті трансформації нормальних клітин на пухлинні в результаті багатоетапного процесу, в ході якого передракове ураження переходить у злоякісну пухлину. Ці зміни відбуваються в результаті взаємодії між генетичними факторами (схильністю) та трьома категоріями зовнішніх факторів, до яких відносяться:

• фізичні канцерогени, такі як ультрафіолетове та іонізуюче випромінювання;
• хімічні канцерогени, такі як азбест, компоненти тютюнового диму, афлатоксини (у вигляді домішок у складі харчових продуктів), миш’як (домішка у складі питної води) тощо;
• біологічні канцерогени, такі як герпесоподібний вірус Епштейна-Барра, вірус папіломи людини, віруси гепатитів B і C.

З віком захворюваність на рак різко зростає, що найімовірніше пов’язано з накопиченням факторів ризику розвитку певних форм раку. Загальне накопичення факторів ризику посилюється тенденцією зниження ефективності механізмів клітинної репарації в міру старіння людини.

Найчастіше клінічна картина більшості онкопатологій на початкових етапах є малоінформативною. Ознаки будуть змазаними, неявними, поки пухлина, що розросла, не буде порушувати роботу тих чи інших органів. На жаль, це відбувається на пізніх етапах онкопатології, коли досить проблематично ввести процес у стійку ремісію.

І все ж таки існує ряд симптомів, які не можна ігнорувати:

– кашель, що не проходить протягом місяця, особливо з мокротою з кривавими прожилками;

– зміни з боку молочних залоз, а саме: ущільнення в грудях, зміна форми грудей або соска, його асиметрія. Також насторожити повинні виділення із соска, утворення на шкірі молочних залоз (виразки, лущення);

– збільшення лімфатичних вузлів. На тлі інфекційних процесів спостерігається збільшення та/або ущільнення лімфовузлів. Через місяць структура повертається до початкових розмірів. Якщо ущільнення зберігаються, зверніться до лікаря;

– видозміна родимки, такі як швидке збільшення її розмірів, нечіткість країв, зміна забарвлення, повинні насторожити і є приводом для звернення до дерматолога;

– порушення сечовипускання. У чоловіків скарги на труднощі з вільним відходженням сечі, домішки крові часом викликані онкопатологією передміхурової залози, сечового міхура;

– порушення ковтання є однією з перших ознак раку стравоходу;

– патологічні виділення, домішки крові в калових масах, сечі, кровотечі;

– безпричинна втрата ваги, загальна слабкість, зниження апетиту, зміна уподобань у їжі (відраза до деяких продуктів), озноб, безпричинне підвищення температури тіла.

Досить часто онкопроцес дається взнати лише на термінальних (пізніх) стадіях, коли актуальним буде лише симптоматичне лікування. Медичною спільнотою розроблено спеціальні діагностичні програми – скринінгові дослідження, які дозволяють своєчасно виявити новоутворення. Чим раніше патологія буде виявлена, тим більше шансів на благополучний прогноз хвороби.

Лікарі рекомендують такі скринінгові дослідження:

– мамографічний скринінг раку молочної залози у жінок;

– цитологічний скринінг передраку та раку шийки матки;

– скринінг раку та передраку товстої кишки за допомогою тесту на приховану кров;

– скринінг раку передміхурової залози: тест на простатичний специфічний антиген.

Первинна профілактика онкологічних захворювань має бути спрямована на виявлення та усунення чи ослаблення впливу несприятливих факторів довкілля. Більше 30% випадків захворюваності на рак можна запобігти шляхом виключення або мінімізації основних факторів ризику:

• вживання тютюну та алкоголю;
• зайва вага чи ожиріння;
• нераціональне харчування із вживанням в їжу недостатньої кількості фруктів та овочів;
• відсутність фізичної активності;
• хронічні інфекції, що викликаються, зокрема, вірусами гепатиту B і C, деякими типами вірусу папіломи людини;
• утримання від тривалого перебування на сонці та в соляріях.

У м. Харкові спеціалізована медична допомога при онкозахворюваннях надається у КНП «Обласний центр онкології», розташованому за адресом: м. Харків, вул. Лісопаркова, 4, тел. (095)81-89-103, (098)06-95-545, та ДУ «Інститут медичної радіології та онкології НАМН України ім. С.П. Григор’єва», розташованому за адресом: м. Харків, вул. Пушкінська, 82, тел.725-50-12.