Автор: med1

 Всесвітній альянс паліативної допомоги (WHPCA – міжнародна неурядова організація, яка виступає за розвиток паліативної допомоги в усьому світі) організує Всесвітній день хоспісної та паліативної допомоги щорічно в другу суботу жовтня, який у 2025 році пройде11 жовтня. 

Тема цього року — «Виконання обіцянки: загальний доступ до паліативної допомоги», яка наголошує на необхідності забезпечення повсюдного доступу до паліативної допомоги в рамках загального медичного страхування.  

Мета теми: Вивчити необхідні кроки для досягнення загального доступу до паліативної допомоги, особливо в контексті загального охоплення послуг охорони здоров’я. 

Також рух «Співчутливі спільноти» зростає під керівництвом Міжнародної організації громадської охорони здоров’я та паліативної допомоги. Очікується, що в міру старіння населення світу в різних регіонах кількість осіб, які здійснюють догляд та необхідну підтримку тим, хто потребує, збільшуватимуться. 

Системи охорони здоров’я є лише частиною надання комплексної допомоги людям із тяжкими захворюваннями. Співчутлива спільнота покращує якість життя людей, які живуть із серйозними захворюваннями разом зі своїми сім’ями , під час догляду та важкої втрати. Це досягається шляхом заохочення людей до пропаганди та надання допомоги, та практичної підтримки у своїх спільнотах. 

Як окремий напрямок медицини Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) запровадила паліативну  допомогу у 1982 році. Спочатку її визначили як догляд за людиною в останні дні життя. У 2002 році ВООЗ розширила поняття паліативної допомоги і сьогодні найбільш широко застосовується наступне визначення: 

Паліативна допомога – це комплексний підхід, мета якого – забезпечити максимальну якість життя пацієнта з невиліковним (смертельним) захворюванням і членів його родини, шляхом запобігання та полегшення страждань, а також надання психосоціальної та моральної підтримки.

Паліативна допомога – це спільна відповідальність, вона не тільки покращує якість життя людей, які зіткнулися з серйозними захворюваннями, але також охоплює здоров’я та благополуччя осіб, які здійснюють догляд, включаючи підтримку у разі горя та тяжкої втрати.

За оцінками ВООЗ, щорічно у всьому світі паліативну медичну допомогу потребують 40 мільйонів людей, 78% з яких мешкають в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. На сьогодні паліативну медичну допомогу отримують лише  14% людей, що потребують її.

Паліативна медична допомога надається пацієнтам з невиліковними прогресуючими захворюваннями і станами, серед яких виділяють наступні основні групи:

– різні форми злоякісних новоутворень;

– органна недостатність у стадії декомпенсації; при неможливості досягти ремісії захворювання або стабілізації стану пацієнта;

– тяжкі безповоротні наслідки порушень мозкового кровообігу;

– тяжкі безповоротні наслідки травм;

– дегенеративні захворювання нервової системи на пізніх стадіях розвитку захворювання;

– різні форми деменції, в т.ч. з хворобою Альцгеймера.

Найпоширенішими  хронічними захворюваннями, при яких надається паліативна допомога, є: серцево-судинні (38,5%), рак (34%),  хронічні респіраторні захворювання (10,3%), СНІД (5,7%) та діабет (4,6%).

Однією з форм паліативної допомоги є хоспіс – спеціалізована медична установа для догляду за невиліковно хворими в останній стадії захворювання. Прогноз для життя таких хворих несприятливий – максимум 6 місяців.

Хоспісна допомога буває двох видів: стаціонарна і амбулаторна. Амбулаторна допомога здійснюється вдома бригадами виїзної служби хоспіса (“хоспіс вдома”). Стаціонарна допомога здійснюється, залежно від потреб хворого і його сім’ї, в умовах цілодобового, денного або нічного перебування в стаціонарі. Родичам дозволяється відвідувати хворих, єдине обмеження для відвідування – стан здоров’я пацієнта.

У хоспісі тяжкохворим пацієнтам надається: кваліфікована медична допомога (підбір і проведення необхідної знеболюючої, симптоматичної терапії); психологічна/ психотерапевтична допомога; кожен пацієнт отримує необхідний догляд – задоволення практичних потреб (тяжкохворі пацієнти отримують кисень, харчування через зонд). Окрім цього, пацієнтам хоспіса надається соціальна підтримка, консультативна допомога, а також необхідні санітарно-гігієнічні знання. 

Вся сукупність медико-соціальної і психологічної допомоги хворому спрямована на ліквідацію або зменшення больового синдрому та страху смерті при максимально можливому збереженні його свідомості і інтелектуальних здібностей. 

В м. Харкові кваліфікована паліативна допомога, соціальна, медична та психологічна підтримка в термінальній стадії хвороб надається у відділенні «Хоспіс» (розрахований на 80 ліжок), що знаходиться на базі КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» Харківської міської ради за адресою: пр. Героїв Харкова, 195, дитячому населенню – у відділенні паліативної допомоги – «Дитячий хоспіс» (розрахований на 20 ліжок), що знаходиться на базі КНП «Міська дитяча лікарня №5» Харківської міської ради за адресою: вул. Каденюка, 43.

10 жовтня за рішенням Всесвітньої федерації психічного здоров’я за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я з 1992 року відзначається Всесвітній день психічного здоров’я. Тема цього року – «Психічне здоров’я в умовах гуманітарних надзвичайних ситуацій»

Всесвітній день психічного здоров’я слугує потужним нагадуванням про те, що немає здоров’я без психічного здоров’я. Цьогорічна кампанія зосереджена на нагальній потребі підтримки психічного здоров’я та психосоціальних потреб людей, які постраждали від гуманітарних надзвичайних ситуацій.

Підтримка психічного благополуччя людей під час таких криз не просто важлива – вона рятує життя, дає людям сили впоратися з труднощами, простір для зцілення, відновлення та перебудови не лише як окремих осіб, а й  громад. Ось чому важливо, щоб усі, включаючи державних службовців, постачальників медичних та соціальних послуг, шкільний персонал та громадські групи, об’єдналися. Працюючи пліч-о-пліч, ми можемо забезпечити найбільш вразливим доступ до необхідної їм підтримки, одночасно захищаючи благополуччя кожного.

У цей Всесвітній день психічного здоров’я активізуємо наші зусилля для створення світу, де психічне здоров’я цінується, захищається та доступне для всіх, особливо перед обличчям негараздів.

Охорона психічного здоров’я входить в число тих галузей громадської охорони здоров’я, які отримують найменше уваги. І це при тому, що майже 1 мільярд людей у ​​світі страждають психічними розладами, щорічно 3 мільйони людей вмирають в результаті зловживання алкоголем, і кожні 40 секунд одна людина закінчує життя самогубством.  

Лише відносно невелике число людей у ​​світі мають можливість користуватися якісними послугами психіатричної допомоги. Більше 75% людей з психічними, неврологічними та наркологічними розладами в країнах з низьким і середнім рівнем доходу взагалі не отримують необхідного їм лікування. 

Багато людей у ​​всьому світі розповідають нам, що таке мати психічну хворобу або мати психічно хворого члена сім’ї. Дискримінація, шкідливі стереотипи та стигматизація в суспільстві, сім’ї, школах і на робочому місці перешкоджають здоровим стосункам, соціальній взаємодії та інклюзивному середовищу, необхідному для благополуччя всіх членів суспільства. 

Тому з нагоди проведення Всесвітнього дня психічного здоров’я Всесвітня організація охорони здоров’я в цьому році закликає збільшити обсяг ресурсів, що виділяються на цілі охорони психічного здоров’я. 

Психічне здоров’я має велику цінність, оскільки воно співвідноситься з самою суттю того, що робить нас людьми: тим, як ми взаємодіємо, спілкуємося, вчимося, працюємо і переживаємо страждання і щастя. Гарне психічне здоров’я допомагає людям виявляти нормальну поведінку, яка дозволяє забезпечити безпеку і здоров’я їх самих і навколишніх.

Для того щоб звести до мінімуму наслідки для психічного здоров’я, важливо дотримуватися загальних рекомендацій щодо запобігання нервового перенавантаження:

1. Спорт і раціональне харчування.  Збалансований раціон і помірне фізичне навантаження – запорука міцних судин, нервової системи і сильного імунітету.
2. Глибокий сон не менше 7-8 годин.  Сон сприяє швидкому відновленню організма, а відповідно, більшої стійкості до стресових ситуацій.
3. Хобі, заняття за інтересом.  Неодноразово доведено, що заняття улюбленою справою змушує організм виділяти «гормон радості».
4. Спілкування з цікавими і позитивними людьми.  Позитивно налаштована людина заряджає оточуючих енергією, живлячи і себе, і інших.
5. Уміння і можливість виговоритися. Шкідливо приховувати негативні емоції і замикатися в собі.  Накопичені з року в рік образи, недомовленість, нерозуміння і стресс можуть вилитися в серйозні психічні розлади, наслідки яких можуть стати незворотними і фатальними.

В м. Харкові консультативну допомогу при різних порушеннях психічного здоров’я можна  отримати в поліклініках та поліклінічних відділеннях КНП ХМР; кваліфіковану медичну допомогу в КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», розташованому за адресою м. Харків, вул. Акад. Павлова, 46.

Команда WINWIN запускає два масштабні опитування, щоб зібрати цілісну картину розвитку медичних і біотехнологій в Україні. Ми хочемо дізнатися більше про ваші ідеї, виклики та досягнення — від перших кроків у лабораторії чи університеті до масштабних проєктів і партнерств.

Ваш досвід допоможе зрозуміти:

• які інновації вже створюють в Україні;
• які виклики та бар’єри гальмують розвиток;
• які можливості для міжнародної співпраці.

Перше опитування — для компаній, стартапів і проєктів усіх рівнів: від студентських команд до великих корпорацій, міжнародних альянсів та асоціацій.

Долучитися: https://forms.gle/wtrXuRNxEqErnjpr7

Друге опитування — для науково-дослідних установ, лабораторій та інститутів.

Долучитися: https://forms.gle/5uicR4yS8g8iw2fJA

Чому це важливо?

• ми складемо карту українських MedTech- і BioTech-екосистем;
• визначимо точки зростання та напрями підтримки;
• посилимо взаємодію між бізнесом, наукою і міжнародними партнерами.

Долучитися може кожен представник української MedTech- і BioTech-екосистеми.

Дедлайн: 10 жовтня 2025 року (включно).

Розкажіть про опитування колегам та партнерам, щоб разом відобразити розвиток українських MedTech/BioTech-екосистем.

Дослідження проводиться Проєктним офісом WINWIN за сприяння Міністерство цифрової трансформації України, Міністерства охорони здоров’я та проєкту EU4Innovation East, що фінансується Європейським Союзом, співфінансується урядом Франції та імплементується Expertise France.

Ментальне здоров’я – це ресурс, який допомагає людині жити, адаптуватися та відновлюватися. В умовах війни турбота про нього стала такою ж важливою, як фізична безпека.

Україна крок за кроком будує систему підтримки ментального здоров’я, інтегруючи її в усі сфери життя. Надважливою складовою цього процесу є формування культури, в якій піклування про власний психоемоційний стан стає щоденною звичкою.

Комунікаційні активності відбуватимуться у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» – ініціативи першої леді Олени Зеленської.

Концепт проведення комунікаційних активностей «Дотики підтримки» представлено у презентації за посиланням:

Перейти до перегляду

Запрошуємо освітян долучитись до проведення уроку до Всесвітнього дня ментального здоров’я 10 жовтня за матеріалами серії із мультсеріалу «Корисні підказки»

Перейти до перегляду рекомендацій

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) презентувало новий посібник «Герої поруч: гайд для викривачів корупції». Він у форматі коміксу просто і доступно пояснює, хто може бути викривачем, що вважається корупційними, пов’язаними із корупцією правопорушеннями й іншими порушеннями Закону України «Про запобігання корупції», як правильно зібрати докази, оформити повідомлення та подати його. Особлива увага приділена механізмам захисту викривачів, гарантіям безпеки та правовій підтримці.

«Корупція — це не щось абстрактне. Це конкретні історії, які крадуть майбутнє країни: хабарі за посади, «мертві душі» у штатах, фіктивні закупівлі. Наш гайд — це інструмент дії для кожного, хто не готовий миритися з корупцією», — зазначила керівниця відділу розвитку інституту викривання НАЗК Анастасія Ренкас під час презентації.

Гайд для викривачів корупції – Читати