Автор: med1

Всесвітній день паліативної і хоспісной допомоги проводиться щорічно в другу суботу жовтня за ініціативою Всесвітнього Альянсу паліативної допомоги. Всесвітній день хоспісної та паліативної допомоги у 2024 році – це всесвітнє свято, присвячене підвищенню обізнаності про хоспісну та паліативну допомогу, основні послуги, які покращують якість життя людей із захворюваннями, які обмежують життя. Цей день підкреслює милосердну допомогу, яку надають хоспіси та постачальники паліативної допомоги, і виступає за доступ до цих послуг у всьому світі.  Крім того це день, присвячений визнанню та відзначенню вирішальної ролі хоспісної та паліативної допомоги у наданні полегшення, комфорту та підтримки людям із серйозними захворюваннями. Хоспісна та паліативна допомога зосереджується на покращенні якості життя шляхом задоволення фізичних, емоційних і духовних потреб, дозволяючи пацієнтам прожити дні, що залишилися, з гідністю та якомога без болю. 

Рух «Співчутливі спільноти» зростає під керівництвом Міжнародної організації громадської охорони здоров’я та паліативної допомоги. Очікується, що в міру старіння населення світу в різних регіонах кількість осіб, які здійснюють догляд та необхідну підтримку тим, хто потребує, збільшуватимуться. 

Системи охорони здоров’я є лише частиною надання комплексної допомоги людям із тяжкими захворюваннями. Співчутлива спільнота покращує якість життя людей, які живуть із серйозними захворюваннями разом зі своїми сім’ями , під час догляду та важкої втрати. Це досягається шляхом заохочення людей до пропаганди та надання допомоги, та практичної підтримки у своїх спільнотах. 

Як окремий напрямок медицини Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) запровадила паліативну  допомогу у 1982 році. Спочатку її визначили як догляд за людиною в останні дні життя. У 2002 році ВООЗ розширила поняття паліативної допомоги і сьогодні найбільш широко застосовується наступне визначення: 

Паліативна допомога – це комплексний підхід, мета якого – забезпечити максимальну якість життя пацієнта з невиліковним (смертельним) захворюванням і членів його родини, шляхом запобігання та полегшення страждань, а також надання психосоціальної та моральної підтримки.

Паліативна допомога – це спільна відповідальність, вона не тільки покращує якість життя людей, які зіткнулися з серйозними захворюваннями, але також охоплює здоров’я та благополуччя осіб, які здійснюють догляд, включаючи підтримку у разі горя та тяжкої втрати.

За оцінками ВООЗ, щорічно у всьому світі паліативну медичну допомогу потребують 40 мільйонів людей, 78% з яких мешкають в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. На сьогодні паліативну медичну допомогу отримують лише  14% людей, що потребують її.

Паліативна медична допомога надається пацієнтам з невиліковними прогресуючими захворюваннями і станами, серед яких виділяють наступні основні групи:

– різні форми злоякісних новоутворень;

– органна недостатність у стадії декомпенсації; при неможливості досягти ремісії захворювання або стабілізації стану пацієнта;

– тяжкі безповоротні наслідки порушень мозкового кровообігу;

– тяжкі безповоротні наслідки травм;

– дегенеративні захворювання нервової системи на пізніх стадіях розвитку захворювання;

– різні форми деменції, в т.ч. з хворобою Альцгеймера.

Найпоширенішими  хронічними захворюваннями, при яких надається паліативна допомога, є: серцево-судинні (38,5%), рак (34%),  хронічні респіраторні захворювання (10,3%), СНІД (5,7%) та діабет (4,6%).

Однією з форм паліативної допомоги є хоспіс – спеціалізована медична установа для догляду за невиліковно хворими в останній стадії захворювання. Прогноз для життя таких хворих несприятливий – максимум 6 місяців.

Хоспісна допомога буває двох видів: стаціонарна і амбулаторна. Амбулаторна допомога здійснюється вдома бригадами виїзної служби хоспіса (“хоспіс вдома”). Стаціонарна допомога здійснюється, залежно від потреб хворого і його сім’ї, в умовах цілодобового, денного або нічного перебування в стаціонарі. Родичам дозволяється відвідувати хворих, єдине обмеження для відвідування – стан здоров’я пацієнта.

У хоспісі тяжкохворим пацієнтам надається: кваліфікована медична допомога (підбір і проведення необхідної знеболюючої, симптоматичної терапії); психологічна/ психотерапевтична допомога; кожен пацієнт отримує необхідний догляд – задоволення практичних потреб (тяжкохворі пацієнти отримують кисень, харчування через зонд). Окрім цього, пацієнтам хоспіса надається соціальна підтримка, консультативна допомога, а також необхідні санітарно-гігієнічні знання. 

Вся сукупність медико-соціальної і психологічної допомоги хворому спрямована на ліквідацію або зменшення больового синдрому та страху смерті при максимально можливому збереженні його свідомості і інтелектуальних здібностей. 

В м. Харкові кваліфікована паліативна допомога, соціальна, медична та психологічна підтримка в термінальній стадії хвороб надається у відділенні «Хоспіс» (розрахований на 80 ліжок), що знаходиться на базі КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» Харківської міської ради за адресою: пр. Героїв Харкова, 195, дитячому населенню – у відділенні паліативної допомоги – «Дитячий хоспіс» (розрахований на 20 ліжок), що знаходиться на базі КНП «Міська дитяча лікарня №5» Харківської міської ради за адресою: вул. Каденюка, 43.

Всесвітній день психічного здоров’я (World Mental Health Day) або День ментального здоров’я у світі та в Україні відзначається щороку 10 жовтня щоб звернути увагу на проблеми, пов’язані з психічним станом людини, та для підтримки людей з подібними захворюваннями. Основна мета – скоротити поширеність захворювань, пов’язаних з психічними розладами: депресивні стани, фобії, розлади особистості, алкогольна та наркотична залежності, шизофренія, недоумкуватість, порушення свідомості тощо.

Окрім того, Всесвітній день ментального здоров’я спрямований на підтримку людей, які не страждають на серйозні відхилення з боку психіки, проте переживають скрутні часи та потребують сили волі й характеру, які б допомогли їм впоратися з будь-якими життєвими труднощами.

В цьому році Всесвітній день психічного здоров’я пройде під девізом: «Настав час віддавати пріоритет психічному здоров’ю на робочому місці». Цього року з нагоди Всесвітнього дня психічного здоров’я ВООЗ та її партнери звертають увагу на нерозривний взаємозв’язок між психічним здоров’ям та трудовою діяльністю. Безпечні та здорові умови праці можуть бути фактором захисту від порушень психічного здоров’я. Несприятлива обстановка на робочому місці, у тому числі стигматизація, дискримінація, а також переслідування та інші загрози та небезпечні виробничі фактори можуть створювати значний ризик для працівників, негативно впливаючи на їхнє психічне здоров’я, загальну якість життя і, зрештою, на їхню працездатність та продуктивність. Оскільки працююче населення становить 60% жителів планети, необхідно якнайшвидше вжити заходів до того, щоб умови праці допомагали запобігати ризикам для психічного здоров’я, сприяючи його захисту та зміцненню.

Питання охорони психічного здоров’я всіх верств населення є питанням національної безпеки країни. Від якості надання психолого-психіатричної допомоги залежить в якій психологічній зоні ми будемо перебувати – чи зоні страхів, в зоні навчання чи в зоні особистісного творчого зростання та творчої реалізації.

Світовий сучасний досвід збройної боротьби, а також вибір Україною європейського вектору розвитку вказують на існування та зростання цінності життя людей, їхнього здоров’я.

Зростанню захворюваності сприяють інформаційні перевантаження, політичні й економічні катаклізми в країні, а провісниками захворювань є стреси.

Сучасне життя само по собі сприяє стресам: зміни в житті політичному, економічному, негаразди на роботі, та й просто поїздка в громадському транспорті призводять до того, що людина зі своїми стресами починає миритися, а так і до депресії недалеко.

Всесвітня організація охорони здоров’я визначає психічне здоров’я як стан благополуччя, в якому людина реалізує свої здібності, може протистояти звичайним життєвим стресам, продуктивно працювати і робити внесок в свою спільноту. У цьому сенсі психічне здоров’я є основою благополуччя людини і ефективного функціонування спільноти.

Профілактика починається зі знання і розуміння перших ознак і симптомів психічних захворювань. Батьки і вчителі можуть сприяти формуванню у дітей та підлітків життєвих навичок, необхідних для подолання повсякденних труднощів удома і в школі.

Стреси стали складовою частиною життя сучасної людини. Люди борються з ними, не замислюючись про те, що потрібно не боротися, а недопускати їх.

Найпоширеніша проблема, пов’язана з розладами психіки – це депресія. 

За даними ВООЗ, в світі депресією страждають понад 264 млн. людей, біполярним розладом – 45 млн., деменцією – 50 млн., і це тільки офіційно зареєстровані випадки. Депресія стала однією з найпоширеніших у світі причин втрати працездатності.

Статистика в Україні показує жахливі числа. Понад 1,5 млн. мешканців нашої країни страждає від психічних захворювань. Понад 2 мільйонів щороку звертаються за допомогою до фахівців психіатрії та більшість з них госпіталізуються. Нервові розлади різного характеру та різного ступеня важкості є проблемою кожного третього українця. До того ж, наша країна посідає 1-ше місце за кількістю психічних розладів в Європі.

Це статистика до повномасштабного вторгнення. Близько 10 мільйонів українців можуть зіткнутися з ризиком розвитку психічних розладів, таких як депресія та посттравматичний стресовий розлад, внаслідок війни. І це, мабуть, оптимістичний прогноз.

У Харківській області у 2023 році зареєстровано розладів психіки і поведінки серед всього населення 107515 випадків, зареєстровано захворювань вперше в житті серед всього населення 9487, знаходилось під диспансерним наглядом на кінець 2023 року 76588 особи, тобто 71,2 % від зареєстрованих.

На жаль, українці не звикли з власної ініціативи звертатися до психіатрів, спеціалісти стурбовані тим, що звернення відбувається вже на кінцевих стадіях розвитку хвороби, коли її зупинити вже неможливо.

В більшості випадків людина, незважаючи на вік, професію чи рівень доходів, може самостійно розібратися з рядом питань, що її хвилюють. Але в деяких критичних випадках консультації психолога, психотерапевта або ж психіатра будуть дуже доречними або навіть необхідними.

Навіть якщо обставини неможливо змінити, психологія допомагає змінити власне ставлення до них. Ми повинні навчитися зберігати стійкість та душевну рівновагу в найскладніших ситуаціях, а при необхідності – звертатися за допомогою до відповідних фахівців.

За психологічною допомогою слід звертатися, якщо людина:

• має схильність до тривожних думок;
• має проблеми у спілкуванні з людьми;
• переживає травматичні події та зміни в житті;
• втратила близьких.

Психіатр знадобиться, якщо людина:

• має емоційні порушення (у т. ч. після пережитого травматичного досвіду);
• відчуває розлади настрою (наприклад, апатію);
• потерпає від панічних атак, фобій, навʼязливих думок;
• має тривалі розлади сну, розлади харчової поведінки;
• відчуває слухові або зорові галюцинації;
• фіксує суїцидальні думки або думки про завдання ушкоджень собі чи 

           іншим;

• має залежності.

        Для того, щоб ніколи не довелося мати справу з психічними захворюваннями, важливо не лікувати наслідки, а попереджати та запобігати можливій появі недуги. Фізичний і психічний стан людини тісно взаємопов’язані. 

Існує кілька правил для підтримки здорового тіла і духу. 

• Здоровий сон, режим дня та відпочинок
• Відмова від шкідливих звичок (паління, зловживання алкоголем, соціальними    мережами в режимі 24/7).
• Фізична активність та активність протягом дня.
• Збалансоване харчування.
• Хобі та захоплення.
• Спілкування з цікавими і позитивними людьми.
• Уміння і можливість виговоритися. 
• Піклування про себе та неігнорування причин поганого самопочуття і стресу.

          Важливо розуміти, що усі поради для подолання стресу, суперефективні у мирний час, та їх дія суттєво обмежена та матиме знижену ефективність у військовий час. Однак, за можливості їх використати, застосовуйте для себе чи своїх близьких усі можливі способи подолання стресу, для зменшення його наслідків. Просто із розумінням, що треба більше часу та терпіння, більше зусиль та ще більше любові до себе й до тих, хто поруч.

Турбота про ментальне здоров’я має бути такою ж невіддільною частиною нашого життя, як і піклування про фізичний стан. Адже, щоб почуватися добре, потрібно не лише перебувати в гармонії з собою та навколишнім світом, а й насамперед потурбуватися про свої внутрішні відчуття.

В умовах війни понад 90% українців мають хоча б один із симптомів тривожних розладів, але 31% не вважають свої ментальні проблеми достатньо вагомими для звернення по допомогу й важливими для інших.

Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?», створена за ініціативою першої леді Олени Зеленської, має на меті допомогти українцям усвідомити й визнати власний психічний стан та спрямована на розбудову якісної системи надання послуг у сфері психосоціальної підтримки та розвиток культури піклування про ментальне здоров’я.

Дізнатися більше про ментальне (психічне) здоров’я, а також про те, як виявити стрес у себе або близьких, як підтримувати, контролювати та допомагати собі й іншим людям,  можна за посиланням http://howareu.com

        Бережіть себе, по можливості звертайтеся за допомогою до спеціалістів. На офіційному сайті Національної служби здоров’я України розміщено інформацію щодо надавачів медичної допомоги за напрямом “Психологічна та психіатрична допомога”. Вона доступна за посиланням:  https://cutt.ly/xwu337x2

Всесвітній день серця був вперше ініційований у 1999 році, коли Всесвітня федерація серця (WHF), Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), ЮНЕСКО та інші міжнародні організації, включаючи 186 кардіологічних товариств і фондів в більш ніж 100 країнах світу, оголосили про заснування Всесвітнього дня серця. Щорічно цей День відзначається 29 вересня з метою підвищити поінформованість про серцево-судинні захворювання та заходи, які необхідно вжити для профілактики, лікування та контролю захворювань серця у всьому світі. Темою Всесвітнього дня серця в цьому році обрано: “Здоров’я серцево-судинної системи для кожного”.

Хвороби серця залишаються провідною причиною смертності в усьому світі вже 20 років. Проте, ніколи ця група захворювань не забирала так багато життів, як сьогодні. Щорічно 17.9 мільйонів людей помирають від серцево-судинних захворювань, включаючи хвороби серця та інсульт.

За даними статистики в м. Харкові за 6 місяців 2024 року зареєстровано: 

 – гіпертонічної хвороби – 141 584 випадків, з них вперше – 8 818 (за аналогічний період 2023 року 150 345 випадків, з них вперше – 10 023); 

 – ішемічної хвороби серця – 122 011 випадки, з них вперше – 6 623 (в 2023 році 123 428 випадків, з них вперше – 7 018); 

 – інфаркт міокарда – 520 випадків (у 2023 році – 526 випадків); 

 – інсульт – 920 випадків (у 2023 році – 890 випадків). 

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є групою хвороб серця і кровоносних судин, в якій основне значення мають гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, ураження судин різних органів атеросклерозом, інфаркт міокарда та інсульт, а також ревматичне ураження серця. 

Причини виникнення серцевої патології можна розділити на: 

• Біологічні фактори: вік, стать, спадковість (ранній розвиток ССЗ у родичів), генетичні фактори, що сприяють виникненню дисліпідемії, гіпертензії, толерантності до глюкози, цукровий діабет і ожиріння; 
• Поведінкові фактори: харчові звички, паління, низька рухова активність, вживання алкоголю, стреси. 

Наявність навіть одного з факторів ризику збільшує смертність чоловіків у віці 50-69 років в 3,5 рази, а поєднана дія кількох чинників – в 5-7 разів. 

Найбільш поширеними симптомами серцево-судинних захворювань є болі або неприємні відчуття в області грудної клітини, за грудиною; задишка; набряклість нижніх кінцівок; підвищення артеріального тиску, запаморочення і/або головні болі; серцебиття, перебої в роботі серця; підвищена стомлюваність тощо. Ці симптоми мають різну ступінь важкості та можуть проявлятися ізольовано або в поєднанні між собою. 

Сучасні діагностичні методи дозволяють з високим рівнем достовірності визначати стан серцево-судинної системи. Контроль артеріального тиску, визначення показників ліпопротеїдів, холестерину, глюкози, креатиніну, електро- та ехокардіограма, холтерівське моніторування, дуплексне сканування та інші методи лабораторної та інструментальної діагностики допомагають контролювати стан серцевого м’яза, клапанів та судин, а також виявляти зміни у метаболізмі. 

Своєчасне звернення до лікаря та прихильність пацієнта до лікування дозволяють поліпшити якість життя та запобігти розвитку важких ускладнень, таких як інфаркт міокарда та інсульт. 

Профілактика захворювань серця і судин полягає у дотриманні наступних рекомендацій: 

1. Правильний раціон харчування. За рекомендаціями ВООЗ, збалансований раціон харчування повинен включати не менше 400 г овочів і фруктів на добу; продукти, що містять поліненасичені жирні кислоти – морепродукти, рибу – 2 рази на тиждень; рослинні масла – оливкова, кукурудзяна, соняшникова – близько 2 ст.л./добу; продукти, багаті калієм і магнієм (сухофрукти, горіхи, каші, печена картопля). Слід обмежити вживання легкозасвоюваних вуглеводів, в першу чергу цукру; продуктів, багатих на холестерин (печінка, вершкове масло, сметана, вершки, яйця); алкоголю.

2. Зменшення споживання кухонної солі до 5 г/добу, в т.ч. в продуктах, що містять «приховану» сіль: копчені та варені ковбасні вироби, консервовані продукти, хліб. Дослідження показали, що, якщо обмежити вживання солі, ризик інфаркту міокарда може знизитися на 25%. 
3. Регулярна фізична активність і контроль маси тіла. Здоровим людям рекомендована будь-яка фізична активність протягом 30-45 хв. 4-5 разів на тиждень. Для пацієнтів з встановленим серцево-судинними захворюваннями рекомендації повинні ґрунтуватися на всебічному клінічному обстеженні, що включає результати проб навантаження. 

Надмірна вага підвищує ризик розвитку ішемічної хвороби серця та інших захворювань, пов’язаних з атеросклерозом. Для оцінки своєї ваги використовуйте просту формулу визначення індексу маси тіла (ІМТ) = вага (кг)/ріст (м²). ІМТ до 24,9 – це нормальна маса тіла; 25-29,9 – надлишкова маса тіла; 30-34,9 – ожиріння I ступеня; 35-39,9 – ожиріння II ступеня; 40 і більше – ожиріння III ступеня. 

4. Відмова від паління. Люди, що палять в 5 разів більше схильні до ризику розвитку серцево-судинних захворювань, у порівнянні з однолітками, що не палять. Ризик розвитку інфаркту або інсульту починає знижуватися відразу ж після припинення вживання тютюну, а через рік може знизитися на 50%. 
5. Контроль артеріального тиску. Підвищення артеріального тиску набагато прискорює розвиток атеросклерозу та ішемічної хвороби серця. Виходячи з цього, найважливішим завданням є постійний контроль артеріального тиску і підтримка його не вище 140/90 мм рт.ст. 
6. Контролювати рівень глюкози в крові, який не повинен перевищувати показники 3,3 – 5,5 ммоль/л, а глікований гемоглобін не повинен перевищувати < 6,5%. 
7. Знизити кількість стресів. Постійні психологічні перевантаження призводять до викиду гормонів стресу (катехоламінів і кортикостероїдів), які викликають спазм судин, прискорене серцебиття. Підвищення психологічної стресостійкості займає важливе місце в профілактиці серцево-судинних захворювань. 

Навіть невеликі зміни, внесені в спосіб життя, можуть уповільнити передчасне старіння серця і судин. Ніколи не пізно почати вести здоровий спосіб життя. Після появи ознак ішемічної хвороби серця, якщо фактори ризику продовжують діяти, це сприяє прогресуванню захворювання і погіршує прогноз, тому корекція факторів повинна бути складовою частиною тактики лікування.

Амбулаторне спостереження пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи  здійснюється у всіх міських поліклініках міста як сімейними лікарями, так й лікарями-кардіологами. Стаціонарна спеціалізована медична допомога таким хворим надається в КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.Мещанінова» Харківської міської ради, КНП «Міська клінічна лікарня №8» Харківської міської ради, КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» Харківської міської ради, КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №2

Щорічно за ініціативи Всесвітнього альянсу по боротьбі зі сказом відзначається Всесвітній день боротьби зі сказом,  який в 2024 році проходитиме під гаслом «Порушуючи межі сказу». Ця тема закликає долати перешкоди у боротьбі з хворобою та підвищенню обізнаності громадськості щодо необхідності ліквідації сказу до 2030 року.

Цього року відзначається 18-й Всесвітній день боротьби зі сказом, підкреслюючи зв’язок між довкіллям, людьми та тваринами. Метою заходу є інформування людей про те, як можна викоренити сказ у людей й домашніх тварин, якщо вжити належних запобіжних заходів, тобто,  зробивши вакцину від сказу. Собаки є найбільш поширеною твариною, яка може заражати сказом  людей, на їхню частку припадає понад 99 % випадків зараження. 

За даними ВООЗ сказ реєструється більш ніж в 150 країнах світу. Щорічно це захворювання забирає життя 59000 осіб, в основному з країн Азії та Африки, а 40% випадків припадає на дітей у віці до 15 років. 

За 8 місяців 2024 року в м. Харкові зареєстровано 767 випадків  (592 випадків у 2023 р.)   укусів тваринами, які мають господарів та 207 випадків укусів безпритульними тваринами (198 випадки у 2023 р.) Кількість людей, яких укусили тварини з лабораторно підтвердженим сказом в 2024р.- 0 осіб, (0 осіб в 2023р.) За антирабічною допомогою звернулось 1003 осіб (809 осіб в 2023р.), відмовились від антирабічного лікування 0осіб, (9 осіб в 2023р.) 

Сказ – природно-вогнищеве особливо небезпечне інфекційне захворювання, що визване вирусом сказу (Rabies virus), характеризується розвитком важкого прогресуючого ураження головного і спинного мозку, яке призводить до смерті хворого.

Зараження людини відбувається через укуси тварини, а також при контакті пошкодженої шкіри (рани, садна) та слизових оболонок з інфікованою слиною. Важливо враховувати, що зараження сказом може статися від зовні здорової тварини, так як вірус з’являється в слині за 3-10 днів до прояву клінічних ознак захворювання.

Джерелом зараження людей найчастіше стають кішки та собаки, а із диких тварин – лисиці, вовки, кажани, єнотовидні собаки та різні гризуни.

Інкубаційний період сказу у людини триває від 12 до 100 днів, вкрай рідко до 1 року.  Тривалість інкубаційного періоду залежить від віку людини, реактивності організму, від стану нервової системи (перевтома, знижене харчування), від локалізації укусу, кількості вірусу, що потрапило в організм.

Останнім часом критично зменшуються природні осередки життя диких тварин, в тому числі й хижаків, які вимушені підходити ближче до житла людей, у зв’язку з чим виникає загроза зараження домашніх тварин, худоби та людини на сказ.

Заходи профілактики та захисту від сказу:  

• Суворо дотримуйтеся правил утримання домашніх тварин. 
• Щорічно прищеплюйте тварин проти сказу!
• Вигулюйте собак в спеціально відведених місцях, не пускайте їх гуляти без нагляду.
• Уникайте контактів з дикими та безпритульними тваринами. Не варто провокувати тварин на укуси: не намагайтеся їх годувати, надавати допомогу невідомим, бездомним тваринам, не потрібно їх дражнити.
• У разі зміни поведінки домашньої тварини необхідно терміново звернутися до ветеринарного лікаря. На захворювання сказом вказують такі симптоми:

– в початковій стадії хвороби тварина стає млявою, апатичною, ховається від людей або навпаки стає дуже доброзичливою, спостерігається відсутність почуття обережності, хвора дика тварина може безстрашно «розгулювати» в населеному пункті;

– в наступні 2-3 дні тварина стає збудженою, агресивною, кидається на людей, з пащі витікає густа та піниста слина, тварина не може ковтати воду;

– в останній стадії тварина майже постійно лежить, у неї виникають судоми, прогресує параліч, і в результаті вона гине.

• При виявлені трупів тварин повідомляйте  про це у ветеринарну службу.
• За тваринами, які покусали людей або інших тварин, за можливості встановлюється ветеринарний нагляд протягом 10 днів. Якщо за цей період тварина не виявила ознак сказу та не померла, вона вважається здоровою. 
• У разі укусу твариною потрібно відразу ж ретельно промити рану водою з милом, обробити краї рани йодною настойкою, накласти стерильну пов’язку, а потім невідкладно звернутися за допомогою до медичного закладу для вирішення питання про доцільність призначення курсу щеплень проти сказу. Чим швидше постраждалий звернеться за допомогою до лікаря – тим більше шансів на успішну імунопрофілактику.

Перелік спеціалізованих травматологічних пунктів в м. Харкові, де надається медична допомога при укусах тварин:

1. КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» ХМР, пр. Героїв Харкова, 195 ;
2. КНП «Міська багатопрофільна лікарня № 18» ХМР, вул. Єдності, 104 ;
3. КНП «Міська поліклініка № 26» ХМР, вул.  23 Серпня, 23-а ;
4. КНП «Міська лікарня № 3» ХМР, пр.  Новобаварський, 90 ;
5. КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» ХМР, пр.  Олександрівський, 22 .

Сказ, у разі відсутності своєчасного лікування, є абсолютно смертельним захворюванням! Тому не відмовляйтеся від призначеного лікування і самовільно не переривайте його, це призводить до трагічних наслідків.