Skip to main content

Автор: med1

17 вересня 2024 року – Всесвітній день безпеки пацієнтів

17 вересня проводиться Всесвітній день безпеки пацієнтів. Ці вересневі заходи у другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Всесвітній день безпеки пацієнтів – один із глобальних днів ВООЗ, присвячених громадській охороні здоров’я. Він був заснований 2019 року на сімдесят другій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я шляхом ухвалення резолюції WHA72.6  “Глобальні дії щодо забезпечення безпеки пацієнтів”. Його цілями є підвищення обізнаності та залученості громадськості, поглиблення глобального розуміння і робота з досягнення глобальної солідарності та дій держав-членів щодо підвищення безпеки пацієнтів і зниження шкоди для пацієнтів.

Всесвітній день безпеки пацієнтів є головною опорою для дій по зміцненню здоров’я і безпеки у всьому світі. В основі його проведення закладений фундаментальний принцип медичної етики: «Головне – не нашкодь». 

Безпека пацієнтів – це відсутність шкоди, яка може бути заподіяна пацієнтові в процесі надання йому медико-санітарних послуг, у тому числі зниження ризику необґрунтованої шкоди, пов’язаної з медико-санітарним обслуговуванням, до допустимого мінімуму. Під допустимим мінімумом маються на увазі збірні поняття певного рівня існуючих знань, обсягу наявних ресурсів та контексту, в якому надаються медико-санітарні послуги, у порівнянні з ризиком відсутності лікування чи лікування іншими способами.

Тема кампанії цього року: «Поліпшення діагностики для безпеки пацієнтів» і проходить під гаслом «Не допускайте помилок, пам’ятайте про безпеку!», що нагадує про важливість правильної та своєчасної постановки діагнозу для захисту пацієнтів та покращення наслідків захворювання.

Діагноз визначає суть захворювання пацієнта та є умовою для отримання необхідної допомоги та лікування. Діагностичні помилки мають місце у тих випадках, коли не вдається правильно і вчасно пояснити стан пацієнта, внаслідок чого діагноз ставиться неправильно чи надто пізно або лікарю не вдається розпізнати захворювання чи грамотно роз’яснити його пацієнту.

Глобальний ландшафт охорони здоров’я змінюється, і системи охорони здоров’я функціонують у складніших умовах. Нові методи лікування, технології та моделі надання допомоги можуть бути перспективними з погляду своїх терапевтичних можливостей, але вони можуть стати джерелами нових загроз безпечному наданню допомоги. Безпека пацієнтів є основним принципом охорони здоров’я і в даний час визнається як серйозна проблема глобальної суспільної охорони здоров’я. 

Незважаючи на новаторські досягнення в деяких галузях охорони здоров’я, за останні 15 років глобальні зусилля, що вживаються для скорочення тяжкості шкоди, яку завдають пацієнтам, не змінили ситуацію істотно. 

  У будь-який момент у процесі надання медико-санітарних послуг присутня певна міра небезпеки, на яку наражається пацієнт.

Надійність діагностики можна суттєво підвищити шляхом усунення системних проблем та когнітивних факторів, які можуть призводити до діагностичних помилок. До системних факторів належать недоліки організації, що підвищують ймовірність діагностичних помилок, у тому числі неефективна комунікація між медичними працівниками або між медичними працівниками та пацієнтами, надмірне робоче навантаження та неузгодженість дій у команді. Когнітивні фактори включають особливості підготовки та досвіду клініцистів, а також схильність до спотворень сприйняття, втоми та стресу. ВООЗ має намір продовжувати співпрацю з усіма зацікавленими сторонами, приділяючи першочергову увагу забезпеченню безпеки при діагностиці та виробляючи багатоаспектний підхід, що дозволяє зміцнювати системи діагностики, проектувати безпечні діагностичні алгоритми, сприяти медичним працівникам у прийнятті правильних рішень, а також активно взаємодіяти з пацієнтами на всіх процесах.

Визнаючи забезпечення безпеки пацієнтів одним із важливих елементів надання якісної медичної допомоги та підтримуючи рішення 72-ї сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я Президент України підписав 4 вересня 2019 року Указ №648/2019 про встановлення в Україні Дня безпеки пацієнтів, який відзначатиметься щорічно 17 вересня — у Всесвітній день безпеки пацієнтів. Це рішення говорить про те, що питання безпеки пацієнтів є одним з пріоритетних у державі, особливо в умовах запровадження змін під час надання первинної, вторинної та третинної медичної допомоги. Також це стосується інших видів медичної допомоги таких, як екстрена, паліативна та медична реабілітація. І це також означає, що лікарі  повинні оцінювати ризики, помилки, несприятливі події та шкоду для здоров’я пацієнтів на всіх рівнях надання медичних послуг, в тому числі за допомогою надання інформації, навчання та зворотного зв’язку з урахуванням думки пацієнтів та їх сімей. Шлях від першого контакту сімейного лікаря з жителем громад до проведення високотехнологічних процедур та втручань потребує багатьох різнобічних кроків для надання доступної, якісної та безпечної медичної допомоги. Це потребуватиме зусиль не тільки від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, медичних працівників, а й від жителів громад безпосередньо.

Потреба в безпеці — одна з базових потреб людини. Кожен з нас прагне безпеки у фізичному, соціальному та економічному існуванні для себе та своїх рідних. Коли відпочиваємо, працюємо, їздимо в транспорті, а тим більше — коли перебуваємо в лікарні, — всюди розраховуємо на безпеку.

Національна служба здоров’я України змінила модель фінансування в інтересах безпеки пацієнта. Команда НСЗУ розробила Програму медичних гарантій, до якої увійшли послуги первинної, амбулаторно-поліклінічної, стаціонарної медичної допомоги, а також екстреної, паліативної медичної допомоги та реабілітації. Пріоритетними є  медичні послуги, пов’язані з лікуванням гострого мозкового інсульту, гострого інфаркту міокарда, допомогою в пологах і неонатальною допомогою, ендоскопічні обстеження, спрямовані на ранню діагностику онкологічних захворювань. Саме за ці послуги НСЗУ сплачує  медичним закладам за пріоритетним тарифом. Кожен медзаклад, який прагне надавати пріоритетні послуги за підвищеним тарифом, мусить забезпечити їх відповідність вимогам НСЗУ.  Вимоги НСЗУ спрямовані на те, щоб пацієнти отримували якісну та безпечну послугу.     Безпека пацієнта — в пріоритеті.

Національна служба здоров’я України працює в інтересах пацієнта та дбає про якість, доступність та безпеку медичних послуг. Так, Конституція України у статті 49 передбачає, що кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування, передбачено гарантію цього права, безоплатне надання медичної допомоги державними і комунальними закладами охорони здоров’я. А Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права та Європейська соціальна хартія встановлюють заходи, які повинні вжити держави-учасниці для повного здійснення цього права.

               Європейська хартія прав пацієнтів  складається з 14 пунктів:

  1. Право на профілактичні заходи.

Кожна особа має право на профілактичні заходи з метою попередження розвитку захворювання. 

  1. Право на доступність допомоги.

Кожна особа має право на отримання доступної медичної допомоги, яка гарантовано надається кожному, без будь-якої дискримінації за матеріальним станом, місцем проживання, хворобою чи часом звернення по допомогу. Останні зміни, які проводилися в системі охорони здоров’я України, були спрямовані на створення фінансової доступності. Також завданнями МОЗ України є розширення програми «Доступні ліки». Водночас перед місцевою владою стоїть питання щодо забезпечення населення необхідними медичними працівниками, у вирішенні якого МОЗ України готове допомагати.

  1. Право на отримання інформації.

Кожна особа має право на отримання повного обсягу інформації стосовно стану здоров’я, медичної допомоги, в тому числі медичного втручання, можливостей і умов використання результатів медичної допомоги та усіх доступних сучасних технологій.

  1. Право на інформовану згоду.

Кожна особа має право отримувати повну інформацію, яка забезпечить їй можливість брати активну участь у прийнятті рішень щодо медичного втручання та/або участі у наукових дослідженнях.

  1. Право вибору.

Кожна особа має право вільного вибору методів профілактики, діагностики та реабілітації на основі адекватної інформації.

  1. Право на конфіденційність.

Кожна особа має право на конфіденційність особистої інформації, включаючи інформацію про стан здоров’я, медичний огляд чи обстеження, їх результати, інтимну і сімейну сторони життя, а також право на захист приватності під час проходження діагностичних, лікувальних чи реабілітаційних процедур.

  1. Право на повагу до часу пацієнта. 

Кожна особа має право на швидке отримання своєчасної медичної допомоги протягом необхідного періоду. Це право стосується будь-якої фази лікування.

  1. Право на допомогу, яка відповідає прийнятим стандартам якості.

Кожна особа має право на отримання якісної медичної допомоги, яка відповідає затвердженим стандартам.

  1. Право на безпеку.  

Кожна особа має право захисту від шкоди, яка може бути їй заподіяна через неякісне функціонування системи надання медичної допомоги, злочинну недбалість чи лікарську помилку, та має право на отримання медичної допомоги, що відповідає стандартам високого ступеня безпеки.

  1.  Право на використання сучасних технологій.

Кожна особа, незалежно від її матеріального стану, має право на доступність медичної допомоги, включаючи діагностичні і лікувальні процедури та лікарські засоби, що відповідають міжнародним стандартам.

  1.  Право на усунення надмірного болю.

Кожна особа має право на максимально можливе усунення болю на будь-якій стадії лікування. Результати звіту організації Human Rights Watch (Нагляд за правами людини) свідчать, що в Україні доступ до знеболення знаходиться на низькому рівні. Існує страх медичних працівників стосовно призначення наркотичних знеболювальних засобів у зв’язку з можливим висуненням звинувачень у зловживанні своїми обов’язками.

  1.  Право на індивідуалізоване лікування.

Кожна особа має право на проведення діагностичних та лікувальних процедур, які якнайбільше відповідають її особистим потребам.

  1. Право на скаргу.

 Кожна особа має право скаржитися на завдані їй страждання і збитки та право отримати відповідь чи іншу відповідну реакцію.

  1.  Право на отримання відшкодування завданої шкоди.

Кожна особа має право на отримання відшкодування матеріальної та/або  моральної шкоди, завданої у зв’язку з взаємодією з системою охорони здоров’я, зокрема з наданням медичної допомоги, протягом розумного  терміну.

Завдання Всесвітнього дня безпеки пацієнтів 2024 року

  1. Підвищити глобальну поінформованість про певну міру небезпеки та можливу помилку у діагностиці, що призводить до шкоди пацієнтам, та підкреслити ключову роль правильної, своєчасної та безпечної діагностики в забезпеченні безпеки пацієнтів.
  2. Привернути особливу увагу до покращення діагностики в рамках політики забезпечення безпеки пацієнтів і клінічної практики на всіх рівнях охорони здоров’я відповідно до Глобального плану дій із забезпечення безпеки пацієнтів на 2021–2030 роки.
  3. Укріпити співпрацю між директивними органами, керівними структурами

охорони здоров’я, медичними працівниками, об’єднаннями пацієнтів та іншими

зацікавленими сторонами у розвитку безпохибкової, своєчасової та безпечної діагностики.

  1. Надати пацієнтам та їх сім’ям можливість активно взаємодіяти з медичними

працівниками та керівними структурами охорони здоров’я для покращення діагностичних послуг.

        Ключем до підвищення безпеки медичної допомоги є співпраця з пацієнтами та членами їхніх сімей. Думки пацієнтів, членів їхніх сімей та осіб, які доглядають за хворими, які мають безпосередній досвід взаємодії з системою охорони здоров’я, є цінним джерелом інформації для підвищення безпеки пацієнтів. Співпраця з пацієнтами дає разючий ефект: дослідження показують, що воно може знизити тягар шкоди, яку завдають пацієнтам, на 15%, що дозволило б щорічно зберігати незліченну кількість життів та мільярди доларів. Тому взаємодія та співпраця з пацієнтами та членами їхніх сімей була закріплена як один із основоположних принципів у резолюції Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я (WHA72.6) «Глобальні дії щодо забезпечення безпеки пацієнтів» та у Глобальному плані дій щодо забезпечення безпеки пацієнтів на 2021–2030 р.р. Міністерство охорони здоров’я України разом з Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця, з Національною Академією медичних наук України, з ДУ «Інститутом громадського здоров’я ім. О.М. Марзеєва НАМН України та з Всеукраїнською радою захисту прав і безпеки пацієнтів розробили  Концепцію стратегії попередження дефектів надання медичної допомоги у вітчизняній системі охорони здоров’я.

Метою Концепції є створення системи запобігання ризикам ненавмисної шкоди пацієнтам для забезпечення ефективної реалізації їх права на якісну та безпечну медичну допомогу.

           За період реалізації Концепції з 2021 по 2025 рік передбачається:

  •   створення та впровадження національної політики та стратегії безпеки гігієни праці   медперсоналу та безпеки пацієнтів;
  • широке щорічне відзначення Всесвітнього дня безпеки пацієнтів;
  • запровадження одного із Глобальних проектів з безпеки пацієнтів;
  • призначення національного координатора з питань безпеки пацієнтів;
  • запровадження практики регулярних опитувань з культури безпеки пацієнтів у закладах охорони здоров’я;
  •   на 30% зниження рівня інфекцій, асоційованих з наданням медичної допомоги;
  •   зниження на 30% випадків тяжкої шкоди, пов’язаної з ліками;

на 30% відносне зменшення смертності через венозну тромбоемболію під час або після госпіталізації;

  •   зниження на 30% смертності через падіння хворих під час госпіталізації;
  • залучення пацієнтів до формування політики та керівних принципів щодо безпечнішої охорони здоров’я;
  • включення питань безпеки пацієнтів у всі навчальні програми безперервної освіти медичних фахівців;
  • організація системи оперативних повідомлень про інциденти безпеки пацієнтів та навчання на цих інцидентах;
  • участь вітчизняних представників у щорічних Глобальних міністерських самітах з питань безпеки пацієнтів.

                   Заклик до дій

ВООЗ закликає всі зацікавлені сторони висловлюватися також на підтримку безпеки медпрацівників! Робота в стресових умовах посилює ризики для безпеки як пацієнтів, так і медпрацівників, включаючи інфікування і поширення захворювань в медичних установах, обмежений доступ до засобів індивідуального захисту та інших заходів профілактики інфекцій і інфекційного контролю, а також вчинення помилок, які можуть завдати шкоди пацієнтам та медичним працівникам.

            Як ви можете сприяти підвищенню безпеки пацієнтів?

Якщо ви – пацієнт або особа, що займається доглядом за хворими:

  • при отриманні медичної допомоги займайте активну позицію;
  • не соромтеся задавати питання, безпека медичної допомоги починається з ефективної комунікації;
  • надавайте точну інформацію про вашу історію хвороби.

Якщо ви – медичний працівник або керівник органу охорони здоров’я:

  • розглядайте пацієнтів, як партнерів у справі надання їм медичної допомоги;
  • працюйте у співробітництві в інтересах безпеки пацієнтів;
  • постійно підвищуйте свою кваліфікацію та поглиблюйте знання в області безпеки пацієнтів;
  • формуйте культуру безпеки пацієнтів в лікувальних установах відкрито та прозоро;
  • заохочуйте подання інформації про помилки без акценту на покарання винних, а в інтересах зробити висновки.

Якщо ви – особа, відповідальна за розробку заходів політики:

  • вкладайте ресурси в безпеку пацієнтів для порятунку життів та зміцнення довіри, вкладення ресурсів в забезпечення безпеки пацієнтів може призвести до економії коштів;
  • оголосіть безпеку пацієнтів національним пріоритетом в сфері охорони здоров’я.

Якщо ви – науковець, студент, викладач або керівник професійного навчального закладу:

  • збирайте фактичні дані в інтересах підвищення безпеки пацієнтів. Ваша наукова робота має велике значення;
  • заохочуйте дослідження в області безпеки пацієнтів;
  • введіть питання безпеки пацієнтів в навчальні курси та програми.

Якщо ви – представник професійної асоціації, міжнародної організації або фонду:

  • відстоюйте безпеку пацієнтів як важливий компонент загального охоплення послугами охорони здоров’я;
  • організовуйте навчальні курси та курси підвищення кваліфікації з питань безпеки пацієнтів.

Якщо ви – активіст громадської охорони здоров’я або представник організації із захисту прав пацієнтів: сприяйте розширенню можливостей пацієнтів висловлювати свою позицію з питань, що стосуються безпеки медичної допомоги.  

У рамках глобальної кампанії, присвяченої Всесвітньому дню безпеки пацієнтів 2024 р., що відзначається 17 вересня, всім зацікавленим сторонам запропоновано провести найрізноманітніші заходи, включаючи національні кампанії, стратегічні форуми, інформаційно-просвітницькі акції, наради фахівців та організаційно-методичні ініціативи як і в попередні роки, підсвітити помаранчевим кольором (який символізує тему кампанії) відомі будівлі, пам’ятки та громадські простори.

Вбивця XXI століття: як вберегтися від серцево-судинних захворювань?

64% випадків смертей в Україні припадає на серцево-судинні захворювання — 450 000 втрачених життів щороку. І це не просто цифри, адже за кожним інфарктом чи інсультом — чиясь унікальна історія, яка обірвалась в одну мить.
Серцево-судинні захворювання (далі — ССЗ) є причиною 30% передчасних смертей саме серед чоловіків працездатного віку. До того ж нині ССЗ все частіше трапляються серед молоді. Іншими словами, інфаркту й інсульту стає байдуже, скільки тобі років — 50 чи 25.
У воєнний час цінність людського життя є особливо важливою. Дбати про здоровʼя — як ніколи на часі. Тож аби вберегтися від інфаркту, інсульту чи інших ССЗ, варто розуміти, як вони виникають, та які конкретні дії допоможуть їм запобігти. Адже хто попереджений, той озброєний!
Як розвиваються серцево-судинні захворювання? 
Серцево-судинні захворювання — це хвороби серцевого м’яза та кровоносної системи. Тобі точно доводилось чути про ішемічну хворобу серця, артеріальну гіпертензію чи серцеву недостатність — ці захворювання можуть розвинутися при недостатньому кровопостачанні серця та інших органів через звуження або блокування артерій. Як наслідок, може виникнути гострий стан — інфаркт міокарда чи інсульт, які загрожують інвалідністю та навіть смертю.
З ішемічною хворобою серця (далі — ІХС) пов’язано близько 46% летальних випадків серед українців. ІХС виникає внаслідок порушеного кровотоку серцевого м’яза (міокарда) через ураження артерій. ІХС часто має безсимптомний перебіг, аж поки не призводить до серцевої недостатності (зниження спроможності серця перекачувати кров судинами), стенокардії (напади болю в серці) або інфаркту, що супроводжується відмиранням тканин серцевого м’яза. Як розпізнати його симптоми та надати першу допомогу, дізнайся тут.
Ще одне з найпоширеніших захворювань — хвороба судин головного мозку, гострим станом якої є інсульт — порушення мозкового кровообігу через розрив або закупорку судин. Без достатнього кровопостачання клітини мозку  пошкоджуються та втрачають  свою функцію. У випадку інсульту, як і при інфаркті, важливо надати допомогу саме в перші 4 години після появи симптомівТут ти знайдеш більше інформації про симптоми інсульту.
Часто інфаркти й інсульти є ускладненням артеріальної гіпертензії —  постійного підвищення артеріального тиску понад 140/90 мм рт. ст. Що сильніше кров тисне на стінки артерій зсередини, то складніше працювати серцю.
До 40% людей з артеріальною гіпертензією не знають про свою хворобу, оскільки на початкових етапах вона протікає непомітно. Проте саме підвищений артеріальний тиск може стати причиною більш серйозних захворювань серця та судин.
Як запобігти розвитку серцево-судинних захворювань: поведінкові фактори ризику
Є хороші новини. Здоров’я серця — це твій щоденний вибір. Адже розвиток ССЗ напряму залежить від чотирьох поведінкових факторів ризику:
  1. Вживання тютюнових виробів чи електронних пристроїв для куріння.
  2. Вживання алкоголю.
  3. Незбалансоване харчування.
  4. Низька фізична активність.
Відмовся від вживання тютюнових виробів та електронних пристроїв для куріння. 
Безпечного куріння не існує. Під впливом тютюнового диму клітини крові налипають на стінки судин та утворюють тромби — а це може призвести до стенокардії, інфаркту або інсульту. Загрозу для здоров’я несуть як звичайні сигарети, так і електронні, а також тютюнові вироби для нагрівання та кальяни. І навіть кілька сигарет час від часу все одно шкодять серцю та судинам, тому єдина стратегія: кинути курити або не починати взагалі.
Як назавжди попрощатися з курінням?
  • Розкажи про своє рішення відмовитися від тютюну чи е-сигарет рідним та колегам, адже їхня підтримка найважливіша.
  • Признач дату відмови від куріння протягом 2-х наступних тижнів.
  • Склади перелік ситуацій, коли ти зазвичай куриш, та подумай, як їх уникнути.
  • Позбався нагадувань про куріння — викинь з дому, авто й робочого місця усі тютюнові вироби, запальнички, попільнички.
  • Обовʼязково повідом свого сімейного лікаря та отримай безоплатну первинну консультацію щодо того, як кинути курити.
Більше рекомендацій з відмови від куріння шукай тут. А з переваг життя без тютюну — ти не лише знизиш ризик розвитку ССЗ, а й навчишся більш якісно проводити час та суттєво заощадиш кошти, які раніше витрачались на сигарети.
Припини вживати алкоголь.
Алкоголь не допомагає зняти стрес, а навпаки — вражає і ментальне, і фізичне здоров’я, та, зокрема, серцево-судинну систему. Клітини серця дуже чутливі до токсичної дії алкоголю, тому його вживання може призвести до інфаркту, інсульту та артеріальної гіпертензії.
Зверни увагу: навіть невелика кількість спиртного підвищує ризик розвитку ССЗ. Адже, як наголошує Всесвітня організація охорони здоров’я, безпечної дози алкоголю не існує!
Як відмовитися від алкоголю?
  • Кілька тижнів не вживай спиртне та прослідкуй, як почуваєшся фізично й емоційно.
  • Уникай ситуацій, місць та людей, які спонукають тебе випити.
  • Звільни житло від алкоголю.
  • Борися зі стресом здорово: замість алкоголю обирай прогулянки на свіжому повітрі, спорт, медитації, проводь час з близькими.
  • Вживай напої без вмісту алкоголю та цукру, а найкраще — звичайну воду.
Тверезе життя знизить ризик розвитку ССЗ, підвищить твою ефективність і концентрацію та допоможе покращити стосунки з близькими людьми.
Харчуйся збалансовано.
Нездоровий раціон є головним фактором ризику розвитку ССЗ та причиною кожної п’ятої смерті у світі. Продукти з високим вмістом солі та цукру, трансжири, недостатнє вживання овочів і фруктів та, як наслідок, зайва вага — усе це призводить до розвитку ССЗ: артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, інфаркту та інсульту.
А що каже ВООЗ? Ось кілька її рекомендацій, як налагодити своє харчування: 
  • Вживай 400 г (або 4-5 порцій) овочів та фруктів щодня. 1 порція — це 1 фрукт чи овоч середнього розміру.
  • Не досолюй їжу — у твоєму щоденному раціоні має бути не більше 1 ч. л. солі. Уникай вживання прихованої солі — зазвичай вона міститься у складі ковбас, соусів, консервів.
  • Твоя добова доза доданого цукру: до 10 ч. л. Доданий цукор міститься у цукерках, шоколаді, випічці, меді, солодких напоях тощо, тож краще замінити їх на фрукти та ягоди.
  • Їж більше клітковини — це корисні цільнозернові каші, бобові та горіхи. Такі продукти знижують рівень холестерину в крові.
  • Вживай менше трансжирів — магазинної випічки, фастфуду та смажених страв. Натомість обирай морську рибу, рослинні олії, горіхи, насіння — це унікальні джерела омега-3 жирних кислот, які корисно впливають на стан серцево-судинної системи.
  • Стеж за кількістю порцій, аби не переїдати.
Збалансоване харчування сприяє підтримці здорової ваги та допомагає налагодити роботу серця. А ще — це чудовий антистрес, адже правильно підібрані поживні речовини можуть позитивно вплинути на твою психічну стійкість та емоційний стан. А дізнатися детальніше, як скласти свою тарілку здорового харчування, можна тут.
Будь фізично активним.
Якщо недостатньо рухатися, то сила скорочень серця послаблюється, а тонус судин знижується. Малорухливий спосіб життя також часто призводить до ожиріння — а це додаткове навантаження на серцево-судинну систему. Натомість під час фізичних навантажень покращується кровообіг та зменшується ризик утворення згустків крові у судинах.
ВООЗ рекомендує приділяти фізичній активності щонайменше 30 хв на день — це один із способів зберегти здоров’я свого серця. Ось кілька порад, як додати більше руху до свого життя:
  • Зранку роби легку руханку, аби допомогти організму швидше прокинутися.
  • Якщо працюєш сидячи, періодично розминайся й ходи на короткі прогулянки.
  • Обирай сходи, а не ліфт, та більше пересувайся пішки, а не громадським транспортом.
  • Обирай фізичну активність, яка приносить задоволення, — плавай, бігай, грай у футбол, танцюй.
  • Збільшуй фізичну активність поступово, аби не нашкодити організму. А якщо маєш хронічні захворювання, проконсультуйся із сімейним лікарем щодо типу та тривалості навантажень.
Регулярна фізична активність допомагає знизити артеріальний тиск та контролювати вагу, а також зміцнює скелетно-м’язові тканини, розвиває координацію, знижує рівень стресу й підвищує загальний тонус організму. Рух — це життя, і цим усе сказано. Дивіться інфографіку “Як уберегти себе від інфаркту та інсульту“.
Чому необхідно контролювати артеріальний тиск, холестерин та вагу тіла?
Окрім поведінкових факторів ризику, на розвиток ССЗ також впливають біологічні показники — як-от артеріальний тиск, холестерин та індекс маси тіла.
Артеріальний тиск. Високий кров’яний тиск неможливо відчути фізично, проте він здатен непомітно руйнувати артерії та створювати сприятливі передумови для ССЗ. Регулярні “стрибки” тиску можуть призвести до атеросклерозу (блокування артерій), аневризм (розширення стінок судин), а також розвинутися до хронічного стану — артеріальної гіпертензії.
Рівень холестерину. Холестерин — це речовина, важлива для нормального функціонування клітин організму. Однак високий рівень “поганого” холестерину (LDL-холестерин) у крові формує бляшки на стінках артерій, погіршуючи кровообіг — а це призводить до звуження артерій, підвищеного тиску та ризику розвитку ішемічної хвороби серця та інших ССЗ.
Вага тіла. Надмірна вага та ожиріння — це серйозна загроза для серцево-судинної системи, адже навантаження на серцевий м’яз збільшується разом із кількістю надлишкових кілограмів. Слідкуй за індексом маси тіла (ІМТ), який можна виміряти за допомогою простої формули: вага (кг) / зріст у метрах в квадраті (м2). Якщо твій показник ≥ 25,0 — імовірно, у тебе є зайва вага. Але ІМТ не завжди надає цілісну картину, тому додатково варто виміряти й окружність талії, який вказує на розподіл жиру в організмі. Зайва жирова тканина навколо талії, особливо в області черевної порожнини, може бути пов’язана з підвищеним ризиком розвитку серцевих захворювань та діабету. Зазвичай для чоловіків ризик збільшується при обхваті талії понад 94 см, а для жінок — понад 80 см.
Стань на варті свого серця!
Здоровий спосіб життя допоможе вберегти твоє серце й судини від небезпечних хвороб та жити якісно й повноцінно! Памʼятай про регулярні огляди у свого сімейного лікаря, аби вчасно помітити перші “дзвіночки” захворювання та отримати рекомендації щодо запобігання ССЗ.
А якщо відчуваєш біль та важкість в грудях, маєш підвищений артеріальний тиск, часті задишки та набряки у ногах, звернутися до сімейного лікаря необхідно негайно! Це справді може врятувати життя, адже на ранніх етапах можна зупинити розвиток хвороби! А завдяки програмі “Доступні ліки” та пакету гарантованої медичної допомоги лікування гострих станів є безоплатним, а кошти за лікування артеріальної гіпертензії — повертаються.
Запобігти серцево-судинним захворюванням набагато легше, аніж роками лікувати їх наслідки.
Обирай здоровий спосіб життя! Стань на варті свого серця!
Матеріали розроблено ГО «Життя» у партнерстві з Центром громадського здоровʼя МОЗ України для інформаційної кампанії «Стань на варті свого серця», яка реалізовується у рамках проєкту «Діємо для здоров’я» за фінансової підтримки Швейцарії та має на меті скорочення поширеності неінфекційних захворювань в Україні та запобігти передчасній смертності від НІЗ в Україні.

Як заняття спортом покращує ваш психоемоційний стан та зміцнює психічне здоров’я?

“Заняття спортом допомагає мені розслабитись та відволіктись від проблем” – знайомо?
Аеробне та анаеробне фізичне навантаження (ходьба, біг, їзда на велосипеді, гра в теніс, фітнес-тренування вдома тощо) є корисним не тільки для вашого фізичного, а й для психічного здоров’я. Не дарма кажуть “У здоровому тілі здоровий дух”.

Які біохімічні процеси лежать в основі гарного настрою після занять спортом?

З точки зору біохімічних механізмів поліпшення настрою під час занять фізичною активністю викликане за рахунок впливу на гіпоталамус-гіпофіз-надниркову вісь, що зменшує фізіологічну реакцію на стресори (стресові чинники).

Після тренування у людини зменшується рівень стресогенних гормонів, таких як кортизол, адреналін, котехоламін та адренокортикотропін. Водночас збільшується рівень норадреналіну та “гормонів щастя” – серотоніну та ендорфінів. Вивільнення останніх активують рецептори у центрах винагороди, тим самим підвищують задоволеність життям, формують мотивацію, покращують самооцінку, надають відчуття впевненості у собі, покращують якість сну, зменшують ризики появи тривожних та депресивних розладів у дітей, підлітків та дорослих.
Зниження рівня адреналіну та кортизолу, одних з головних гормонів стресу в організмі, пов’язано зі зниженням негативного настрою, меншою кількістю симптомів депресії, тривоги та відсутністю розладів сну.
Кортизол є маркером стресу. Високий рівень цього гормону вранці пов’язаний з депресією та невротичними станами. Концентрація кортизолу в крові підвищується, коли організм виходить зі стану рівноваги, зокрема, і в момент заняття спортом. Однак у даному випадку його можна назвати корисним. Вивільнення кортизолу під час фізичної активності пов’язане зі збільшенням доступності субстратів для метаболізму. Після тренування у підлітків та дорослих рівень гормону у крові спостерігається нижчим, аніж до тренування. Також доведено, що кортизол залишається пригніченим протягом 24–48 годин після виснажливих фізичних вправ. Адреналін, як і кортизол, теж виділяється наднирковими залозами у відповідь на стрес, в результаті чого ми відчуваємо збудженість та неспокій, прискорене серцебиття, дихання і стан “бийся або біжи”. Після фізичного навантаження рівень адреналіну теж спостерігається нижчим від початкового.
Отже, заняття спортом може виступати в ролі захисного фактору від надмірного впливу гормонів стресу та подальшого розвитку психічних захворювань.
Які види спорту корисні для психічного здоров’я? 
Дослідження доводять, що заняття спортом, особливо командними видами спорту, покращують психологічне благополуччя та асоціюються з кращим психічним здоров’ям загалом, порівняно з тими, хто не займаються фізичною активністю та ведуть сидячий спосіб життя (люди, які не відповідають рекомендаціям щодо фізичної активності, мають “сидячий спосіб життя” або їх ще називають “сидячими”). Регулярне тренування та будь-які фізичні вправи сприяють полегшенню симптомів депресії та стресу, покращують якість життя загалом, зміцнюють самооцінку, соціальні навички та взаємодію з людьми, включаючи на роботі, а також позитивно впливають на успіхи у навчанні та на роботі. У людей, у яких діагностовано захворювання, пов’язане із тривогою або стресом, покращуються когнітивні навички – пам’ять, словниковий запас та творче мислення.
Цікаво, що наразі існує зв’язок між типом фізичних вправ (спорт з м’ячем, аеробна активність, важка атлетика та танці) та психічним здоров’ям молоді. В окремих дослідженнях командні види спорту більше пов’язані з покращенням психічного здоров’я, порівняно з індивідуальною фізичною активністю (біг, їзда на велосипеді, плавання тощо). Спорт з м’ячем і танці асоціюються з меншою кількістю симптомів депресії у молодих людей, які постійно відчувають стрес. Також учасники командних ігор спостерігають позитивний вплив на соціальне благополуччя, зокрема, міжособистісне спілкування та значне покращення настрою.
У дітей та підлітків будь-яка фізична діяльність (командні чи некомандні види спорту) пов’язана з вищим рівнем задоволеності життям та меншим шансом розвитку симптомів депресії. Заняття будь-яким видом спорту у підлітковому віці також зменшує ризики майбутніх симптомів тривоги (включаючи панічний розлад, генералізований тривожний розлад, соціальну фобію та агорафобію) у ранньому дорослому віці та асоційоване з вищим рівнем емоційного благополуччя. Окрім того, у дітей та підлітків спостерігається позитивна кореляція між залученням до спортивної діяльності у дитинстві та кращими когнітивними здібностями у пізньому підлітковому віці. Водночас припинення заняття спортом змалечку пов’язане з більш високими симптомами депресії у майбутньому порівняно з тими, хто продовжував займатися; а постійна участь у командних видах спорту (але не в індивідуальних) у підлітковому віці асоційована з вищою самооцінкою, нижчим сприйняттям стресу та симптомів депресії у ранньому дорослому віці. Це може бути пов’язано із заохоченням тренера, команди та гарними результатами на полі гри.
У літніх людей після групової фізичної активності (наприклад, групові прогулянки) і спорту (наприклад, гольф) поліпшується самооцінка психічного здоров’я, послаблюються симптоми депресії та спостерігається висока частота сміху у чоловіків та жінок. Відсутність або нерегулярне заняття спортом може бути пов’язано з симптомами легкої та важкої депресії.
Рекомендації
Відповідно до рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Центрів контролю та профілактики захворювань США (CDC) дорослим людям бажано займатись не менше 150 хвилин аеробною активнактивністю середньої інтенсивності (наприклад, швидка ходьба) на тиждень. Якщо 150 хвилин на тиждень здається забагато, особливо коли наявні справи, які неможливо перенести на завтра, можна зайнятись інтенсивною анаеробною активністю (наприклад, біг) протягом 75 хвилин.
Варто знати, що у сучасному світі тягар психічних захворювань зростає щороку. За оцінками ВООЗ в 2019 році середня поширеність психічних розладів у регіонах світу склала 13,3% у загального населення, зокрема, сягла показника 14,2% в Європі. Водночас індекс DALY (дорівнює рокам життя, втраченим в результаті передчасної смерті, і рокам, прожитих з інвалідністю) психічних захворювань схиляється до зростання, що свідчить про серйозну проблему, яку суспільство повинно ретельно розглянути і вирішити. Спорт може відігравати ключову роль у зменшенні цього тягарю, знизити поширеність психічних розладів у світі, зокрема, в Україні.
Таким чином, фізична активність – це не просто шлях до здорового тіла, але і до здорового розуму. Не забувайте доглядати за своїм психічним здоров’ям так само, як і за фізичним. Рухайтесь, тренуйтеся, оточуйте себе позитивом і пам’ятайте: ваше щасливе тіло – це щасливий розум. Розпочніть заняття спортом сьогодні!
Також, за ініціативи першої леді Олени Зеленської була розроблена Національна програма психічного здоров’я та психосоціальної підтримки громадян “Ти як?”. Завданням програми, над якою спільно працюють фахівці міністерств, ВООЗ та громадського сектору, є створення системи сервісів і послуг, які зможуть підтримати людину, коли вона не справляється самостійно.

Які ліки пацієнти зі статусом ВПО можуть отримати безоплатно або з частковою доплатою за програмою “Доступні ліки”

Дбати про своє здоров’я важливо всім й усюди незалежно від місця проживання: постійного чи тимчасового. Особливо гостре це питання для пацієнтів зі статусом внутрішньо переміщених осіб, які мають хронічні захворювання або стани, і потребують регулярного прийому ліків.

Внутрішньо переміщені особи можуть отримати ліки безоплатно або з частковою доплатою, скориставшись програмою реімбурсації «Доступні ліки», що входить до Програми медичних гарантій.

Реімбурсація – це повне або часткове відшкодування аптечним закладам вартості лікарських засобів або медичних виробів, що були відпущені пацієнту на підставі е-рецепта, за рахунок коштів Програми медичних гарантій. Механізм відшкодування вартості ліків поширюється на найпоширеніші хронічні захворювання. При цьому, ці захворювання ефективно лікуються на амбулаторному рівні.

Які ліки можна отримати безоплатно чи з частковою доплатою?

До програми реімбурсації включені ліки з доведеною ефективністю. На сьогодні «Доступни ліки» охоплюють понад 500 торгових назв за такими напрямами:

для лікування серцево-судинних захворювань (зокрема, профілактика інсультів та інфарктів)
лікування цукрового і нецукрового діабету, діабету 2 типу
препарати інсуліну
медичні вироби для визначення рівня глюкози в крові (тест-смужки)
проти хронічних хвороб нижніх дихальних шляхів (астма)
проти розладів поведінки і психіки, епілепсії
для лікування хвороби Паркінсона
імуносупресивні препарати для лікування осіб у посттрансплантаційному періоді
опіоїдні анальгетики (знеболювальні для паліативних пацієнтів з онкологією)

Знайти весь перелік препаратів, що входять до програми реімбурсації, можна в Реєстрі лікарських засобів і медвиробів тут.

Для отримання лікарських засобів за програмою реімбурсації потрібен електронний рецепт. Як і в кого його отримати, розповідаємо далі.

Звернутися до лікаря

Запишіться на прийом до лікаря, який надає первинну медичну допомогу – сімейного лікаря, терапевта або педіатра. На підставі оцінки стану здоров’я та медичних показань лікар скерує вас до лікаря-спеціаліста і/або видасть е-рецепт.

Залежно від виду захворювання, маршрут пацієнта буде різнитися:

при серцево-судинних захворюваннях, цукровому діабеті 2 типу, бронхіальній астмі – необхідно звернутися до сімейного лікаря, терапевта або педіатра;
для отримання препаратів інсуліну або лікування нецукрового діабету – до ендокринолога
для лікування розладів психіки та поведінки – до психіатра
для лікування епілепсії – до психіатра або невролога
при хворобі Паркінсона – до невролога
імуносупресивні препарати для лікування осіб у посттрансплантаційному періоді – трансплант-координаторщоб отримати опіоїдні анальгетики – до сімейного або лікуючого лікаря.

Отримати е-рецепт

На прийомі лікар-спеціаліст створить план лікування в електронній системі охорони здоров’я і випише перший е-рецепт. Пацієнту прийде смс з 16-значним кодом, яке на телефон пацієнта надійде з електронної системи охорони здоров’я. Якщо телефону немає – лікар може роздрукувати інформаційну довідку з кодом.

Зверніть увагу: на підставі створеного плану лікування наступні е-рецепти може виписувати лікар первинної медичної допомоги: сімейний лікар, терапевт чи педіатр. Щодо імуносупресивних препаратів – рецепт завжди створює лише трансплант-координатор.

Термін дії е-рецепта складає 30 днів. Щоб отримати ліки наступного разу, необхідне буде повторно звернутися до лікаря: особисто або за телефоном.

Отримати ліки у найближчій аптеці, що працює за програмою реімбурсації

Завітати до аптеки, що має договір з НСЗУ, назвати працівнику 16-значний код рецепту та отримати ліки безоплатно чи з частковою доплатою.

Як знайти аптеку, що бере участь у програмі реімбурсації? 

такі аптеки чи аптечні пункти можна впізнати візуально за наліпкою на дверях: «Тут є «Доступні ліки».

зателефонуйте до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77. Оператор підкаже, де найближча аптека, яка має договір із НСЗУ, відпускає ліки за необхідним напрямком.

знайдіть найближчу аптеку з договором із НСЗУ через дашборд на сайті НСЗУ «Електронна карта місць відпуску лікарських засобів за еРецептом». У меню зліва оберіть ваш населений пункт, а у фільтрі «Програма е-рецепту» потрібний напрямок програми реімбурсації. Дашборд покаже аптеки, які відповідають вашому запиту, з адресами та телефоном. Радимо попередньо зателефонувати в аптеку та уточнити, чи є потрібний лікарський засіб в наявності. Перейти до дашборду можна за посиланням: https://cutt.ly/bevliJaj

скористатися можливістю замовлення «Доступних ліків» Укрпоштою. Для цього потрібно зателефонувати до контакт-центру Укрпошти за номером 0 800 300 545 та керуючись підказкам у голосовому меню зв’язатися з фахівцем. Але замовленню та доставці не підлягають наркотичні препарати та інсуліни. Інструкція, як замовити ліки Укрпоштою тут: https://bit.ly/3Wf5N6R

знайти аптеку через чат-бот «Спитай Гриця» https://t.me/SpytaiGrytsia_bot . Слідуйте за вказівками чат-боту і він вкаже, де найближча аптека.

Програма медичних гарантій забезпечує усім українцям однаковий безоплатний перелік та доступ до медичних послуг, незалежно від наявності статусу внутрішньо переміщеної особи. Більше про безоплатні медичні послуги, які можна отримати за Програмою медичних гарантій, в електронному посібнику «Гід по Програмі медичних гарантій для пацієнта 2024». Завантажити посібник можна за посиланням.

Чому важливо звертатись до сімейного лікаря?

Сімейний лікар — отримав спеціалізовану багатопрофільну підготовку з надання первинної медико-санітарної допомоги членам родини будь-якого віку та статі, знається на різних сферах медицини та відповідає за здоров’я кожного члена сім’ї.

Ось ще кілька аргументів на користь сімейного лікаря:

  • Сімейний лікар має найповнішу інформацію про ваш стан здоров’я, тому якнайкраще надасть медичну допомогу або визначить фахівця вузького профілю, який допоможе саме у вашій проблемі.
  • Сімейний лікар не тільки лікує. З ним можна обговорити будь-які питання щодо здоровʼя всіх членів родини. Наприклад, про харчування чи здоровий сон.
  • У сімейного лікаря можна безплатно вакцинуватися відповідно до Національного календаря щеплень.
  • Сімейний лікар може поставити діагноз і призначити лікування, а також, у разі потреби, призначити додаткове обстеження або додаткову консультацію.
  • Всі консультації та направлення на обстеження від сімейного лікаря для пацієнта є безплатними.

Щоб отримати можливість звертатися до сімейного лікаря за безплатними послугами, потрібно укласти з ним декларацію.

Якщо через війну ви змушені були покинути свою домівку або ж втратили контакт із попереднім лікарем, ви завжди можете укласти декларацію з новим лікарем. І навіть у приватній клініці, якщо вона співпрацює з Національною службою охорони здоров’я.

А ви вже уклали декларацію із сімейним лікарем?

Серія публікацій реалізується за підтримки проєкту USAID #SAFEMed

Перейти до вмісту