Автор: med1

З нагоди Всесвітнього дня донора крові, що відзначається 14 червня, ВООЗ проведе кампанію під гаслом: «20 років безоплатної радості: дякую вам, донори крові!» Двадцятиріччя святкування Всесвітнього дня донора крові – чудова і своєчасна нагода висловити вдячність донорам крові в усьому світі за їх багаторічні рятівні пожертвування та гідно оцінити найважливіше значення донорства для пацієнтів та всіх людей. Це також слушний момент для того, щоб звернути увагу на проблеми, що зберігаються, і прискорити побудову майбутнього, в якому забезпечуватиметься повсюдна доступність безпечного переливання крові. Цілі кампанії:

– висловити подяку та вдячність мільйонам добровільних донорів крові, які зробили свій внесок у зміцнення здоров’я та благополуччя мільйонів людей у всьому світі; 

– продемонструвати досягнення та проблеми національних програм крові та поділитися передовим досвідом та одержаними уроками; 

– підкреслити постійну потребу у регулярному безоплатному донорстві крові для забезпечення загального доступу до безпечного переливання крові; 

– популяризувати практику регулярного донорства крові серед молоді та широкого загалу, а також підвищити рівень різноманітності та стійкості донорського пулу.

Повномасштабна війна, спричинена вторгненням російської армії в Україну, докорінно змінила все наше життя. І незважаючи на всі жахіття, ми демонструємо справжні дива — дива єдності, хоробрості, незламності. Наші захисники дивують увесь світ своїм завзяттям та бойовою майстерністю, а ми — гідно віддячуємо їм своєю підтримкою. Проте щодня до лікарень прибувають нові поранені бійці, і їм ми теж можемо допомогти, здавши кров, котра рятує життя військових. Потреба в донорській крові лишатиметься стабільно високою аж до перемоги, і ми можемо зробити свій вклад у цю перемогу. Донорської крові потребують також цивільні, що постраждали від воєнних дій. Не скасувала війна і планових ургентних операції, онкологічних захворювань, ускладнених пологів. В Україні завжди існував дефіцит донорської крові, й наразі ця проблема стала особливо гострою.

Донором може стати практично будь-яка здорова людина у віці від 18 до 60 років, якщо вона не має протипоказань. Люди з масою тіла менше 50 кг або зрості менше 150 см допускаються до донорства в індивідуальному порядку лікарем-трансфузіологом. При цьому об’єм однієї донації не повинен перевищувати 12% об’єму циркулюючої крові. Стандартний об’єм заготівлі крові (донації) 450 ± 50 мл без урахування кількості крові, що взяли для аналізів (до 40 мл).

В середньому чоловік може здавати кров 5 разів на рік, а жінка – 4. Плазму можна здавати до 12 разів на рік.

Існують абсолютні протипоказання, що не дозволяють людині здавати кров: венеричні та інфекційні захворювання (ВІЛ-інфекція, СНІД, сифіліс, вірусний гепатит, туберкульоз, бруцельоз, тиф, лепра тощо), злоякісні пухлини і хвороби крові. Також не допускаються до донорства люди з органічними захворюваннями ЦНС, повною відсутністю слуху та (чи) мови, психічними захворюваннями, наркоманією, алкоголізмом, серцево-судинними хворобами, захворюваннями шкіри (псоріаз, екзема, різні дерматози), хронічними хворобами шлунково-кишкового тракту (гастрит, виразка шлунка), захворюваннями печінки, жовчовивідних шляхів, нирок. 

Донорам не рекомендується:

– Увечері напередодні здачі крові їсти жирну, смажену, гостру, копчену їжу, молочні продукти, олію, яйця, гриби, горіхи, банани, буряк.

– Вживати алкоголь менш ніж за дві доби (48 годин) до процедури.

– Приймати анальгетики та аспірин (ці речовини погіршують здатність крові згортатися)  менш ніж за три доби (72 години) до процедури.

– Палити менш ніж за годину до процедури.

– Здавати кров натщесерце. Вранці, в день здачі крові, рекомендується з’їсти нежирний вуглеводний сніданок (зварена на воді каша, сухе печиво) і випити велику кількість рідини (солодкий чай).

– Здавати кров при погіршенні стану здоров’я: озноб, запаморочення, головний біль, слабкість.

Після донації дуже важливо правильно харчуватися, аби відновити не лише кількість, а й якість крові. Їжа, багата на залізо, – одна з важливих умов відновлення після здачі. Це передусім продукти тваринного походження: м’ясо (особливо червоне), печінка, риба та різноманітні морепродукти. 

Якщо ви не вживаєте такої їжі, запаси заліза допоможуть поповнити шпинат, горох, броколі, квасоля, спаржа,  а також хліб, крупи та макарони. Проте організм зможе засвоїти лише 10% заліза з рослинних джерел. Покращити ситуацію допоможе вітамін С, який стимулює засвоєння заліза. Найкращі харчові джерела вітаміну С – свіжа зелень та ягоди, цитрусові, фрукти, капуста, свіжі помідори.

Протягом пари годин після їжі не вживайте чай або каву. Танін у цих напоях погіршує засвоєння заліза. Негативно впливають і молочна продукція, клітковина, яйця та шоколад.

Здати кров в м. Харкові можна у КНП ХОР «Обласний  Центр  Служби  Крові»,  за адресою  вул.  Клочківська,  366.   

Кожна здача крові – це дорогоцінний дар, який рятує життя, а неодноразове донорство – ключ до забезпечення достатніх запасів безпечної крові.

Можливо, саме Ваша кров подарує життя людині, яка зазнала лиха!

ПРЕС-АНОНС 

14 червня 2024 року з 11:00 до 12:00

Клочківська, 366

Щодня донорська кров рятує сотні українських життів, як на фронті, так і в тилу. 

З моменту повномасштабного вторгнення Харківський Центр крові ні на день не зупинив свою роботу: будь-то блекаут чи постійні обстріли, на Клочківській,366 продовжували виконувати свою місію — приймати донорів крові не дивлячись ні на що. 

«Цьогоріч Харківському Центру крові — 85 років. Важко уявити, скільки українців вдалось врятувати за ці роки! Центр крові в Харкові — сьогодні єдина установа в Харківській області, яка безоплатно забезпечує донорською кровʼю всіх, хто її потребує — це і цивільні й наші військові. Щодня я бачу,  як обʼєднані та замотивовані приходять здавати кров — люди заради людей, це сила. Сьогодні задача Центра не змінюється — запаси крові мають залишатися стабільними, ми робимо для цього все можливе!»,— коментує подію Олена Малигон,  директор Харківського обласного Центра служби крові. 

Всесвітній День донора крові щорічне свято в Центрі крові,  тож є започатковані традиції, наприклад — нагородження відзнаками почесних донорів. 

У цей день в Харківському Центрі крові кожен зможе доєднатись до милосердної справи й здати кров.

 Всесвітній день без тютюну щороку відзначають 31 травня. Цього року ВООЗ та активісти у галузі охорони здоров’я з усього світу знову об’єднають свої зусилля для інформування громадськості про згубний вплив тютюнової індустрії на молодь. Гаслом цього Дня в 2024 році обрано «Захистити дітей від втручання тютюнової промисловості» з метою покласти край появі тютюнових виробів, спеціально орієнтованих на молодь. Тютюнова індустрія свідомо продає молодим людям продукцію, що викликає смертельну залежність, і тому з нагоди Всесвітнього дня без тютюну 2024 р. ВООЗ закликає захистити нинішнє та майбутні покоління та притягнути тютюнову індустрію до відповідальності за фактор, що чинить таку шкоду.

У сучасному суспільстві паління залишається поширеною звичкою серед різних груп населення, в тому числі серед жінок, підлітків і навіть дітей. За даними ВООЗ, у світі від захворювань, пов’язаних з палінням тютюну кожні 6 секунд помирає одна людина, а щорічно з цієї причини вмирають близько 5 мільйонів чоловік. 

До найбільш поширених негативних наслідків тютюнопаління для здоров’я людини відносять: 

– Рак легенів. Тютюнопаління підвищує ризик розвитку раку легенів в 20 разів у порівнянні з тими, хто не палить. У свою чергу, внаслідок відсутності симптомів та складності лікування на пізніх стадіях захворювання, від раку легенів помирає більше людей, ніж від будь-якого іншого виду раку. Ризик захворювання тим вище, чим більше стаж паління, чим більше сигарет палять за день, чим більша кількість диму, що вдихається, а також чим вищий вміст смол і нікотину в сигаретах.

– Хронічні захворювання легенів. Паління тютюну є провідною причиною хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) – хвороби, для якої характерно прогресуюче ушкодження тканин легенів, звуження дихальних шляхів, що призводить до дихальної недостатності. Захворювання спровоковано аномальною запальною реакцією тканини легенів на подразнення шкідливими часточками або газами, перш за все (до 80 % випадків) — тютюновим димом. Ризик розвитку ХОЗЛ особливо високий серед осіб, які починають палити в молодому віці, оскільки тютюновий дим значно уповільнює розвиток легенів.

Крім того, тютюн сприяє тяжкому перебігу астми, яка обмежує активність людини і є причиною втрати працездатності. 

– Паління є головним фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Курці страждають від ішемічної хвороби серця та цереброваскулярного інсульту в 2-4 рази частіше, ніж люди, що не палять. Навіть ті, хто є пасивними курцями, мають підвищену ймовірність розвитку серцево-судинних захворювань на 25-30%. 

– Вплив на репродуктивне здоров’я. Паління пов’язують зі зниженням фертильності, тому жінки, що палять можуть зазнавати труднощів при спробах завагітніти або страждати від безпліддя. Крім того, є ймовірність, що паління серед жінок репродуктивного віку пов’язано зі зростанням кількості позаматкових вагітностей, оскільки тканини фалопієвих труб уразливі до впливу компонентів тютюнового диму. 

У немовлят, які зазнали внутрішньоутробного впливу токсинів тютюнового диму в результаті куріння матері або її контакту з вторинним тютюновим димом, частіше спостерігається зниження маси тіла при народженні. Після народження такі діти нерідко відстають у фізичному і розумовому розвитку. 

Діти молодшого віку, які піддаються впливу вторинного тютюнового диму, мають високий ризик виникнення і загострення астми, а також часті інфекції нижніх дихальних шляхів. 

– Туберкульоз. Мікобактерії туберкульозу, потрапляючи на пошкоджену слизову бронхів, знаходяться в сприятливому середовищі для розмноження і розвитку захворювання. Курці, як правило, не помічають симптомів хвороби, таких як тривалий кашель, вважаючи, що це наслідок тютюнопаління. Активна форма туберкульозу, ускладнена згубним впливом паління на стан легенів, значно підвищує ризик інвалідності і смерті від дихальної недостатності.

Останнім часом, в якості альтернативи традиційним сигаретам широку популярність набувають системи електричного нагрівання тютюновмісних виробів (ІQOS,  Ploom, glo і PAX). Це пристрої, в яких табак нагрівається, а не горить, тому, як зазначають виробники, утворюється аерозоль, що містить нікотин та мінімальну кількість шкідливих домішок типу смол та чадного газу.

Незважаючи на заяви виробників про зниження ризику виникнення негативних наслідків від паління, поки немає жодних доказів того, що такі вироби є менш шкідливими порівняно з традиційними тютюновими виробами. Незалежна оцінка тютюнових стіків для приладів електричного нагрівання показала, що в аерозолях від таких стіків концентрація більш ніж 20 небезпечних і потенційно небезпечних хімічних речовин значно перевищує їх концентрацію у стандартному тютюновому димі. 

Всесвітня організація охорони здоров’я констатує, що паління навіть тих тютюнових виробів, які нібито містять меншу кількість шкідливих речовин не є безпечними для здоров’я, так як, віддалені наслідки впливу на організм деяких речовин поки що невідомі, крім того, містять нікотин, що викликає сильну фізичну залежність. 

В м. Харкові кваліфіковану допомогу з питання лікування нікотинової залежності можна отримати в КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня», за адресою: м. Харків, вул.  Академіка Павлова, 46.

З 2005 року у всьому світі з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я у співпраці зі Світовою лігою боротьби з гіпертонією проводиться Всесвітній день боротьби з гіпертонією. В 2024 році темою кампанії стане гасло: «Вимірюйте свій артеріальний тиск точно, контролюйте його, живіть довше», що привертає увагу до низького рівня обізнаності населення щодо гіпертонії в усьому світі, особливо в країнах із низьким і середнім рівнем доходу. 

Артеріальна гіпертонія відноситься до найбільш поширених захворювань людини. За оцінками ВООЗ, гіпертонією страждають близько 1,28 млрд людей віком 30–79 років у всьому світі, дві третини із яких проживають у країнах з низьким або середнім рівнем доходу. Не підозрюють про наявність у себе захворювання 46% людей з гіпертонією, діагностикою та лікуванням охоплено менше половини (42%) пацієнтів. Приблизно кожен п’ятий (21%) гіпертонік контролює своє захворювання. 

За даними статистики, в м. Харкові станом на 01.04.2024 р. зареєстровано 88 151 хворих на гіпертонічну хворобу (за аналогічний період 2023 року 94 259), вперше виявлено 5 070 хворих, захворюваність на гіпертонічну хворобу склала 427,5 на 100 тис. населення.

Артеріальна гіпертонія – мультифакторне захворювання, що характеризується стійким, хронічним підвищенням систолічного (більше 140 мм рт. ст.) і діастолічного (більше 90 мм рт. ст.) артеріального тиску.

Існує два типи цього захворювання:

– Первинна артеріальна гіпертонія (есенціальна) – цей вид гіпертонії становить до 90-95% від числа всіх видів артеріальної гіпертонії.

– Вторинна артеріальна гіпертонія (симптоматична) – становить всього 5-10% від усіх випадків гіпертонії, причиною якої зазвичай служить конкретна патологія того чи іншого органу (серця, нирок, щитоподібної залози та ін.).

На розвиток артеріальної гіпертонії впливають чинники, які можна розділити на ті, що модифікуються, тобто, на які людина може вплинути (паління; ожиріння; стресові ситуації; зловживання алкоголем; гіподинамія), і чинники, що не модифікуються, на які людина вплинути не може (спадковість, стать, вік старше 55 років).

У початкових стадіях клініка захворювання невиражена, хворий тривалий час може не знати про підвищення артеріального тиску, однак з прогресуванням гіпертонії з’являються скарги на головний біль, запамороченням, шум у вухах, болі в області серця, миготіння «мушок» і пелена перед очима,  швидка стомлюваність, зниження працездатності та пам’яті, дратівливість,  переважання тривожних настроїв.

 Людина не завжди помічає ознаки гіпертонії та іноді приймає симптоми за звичайну перевтому. Якщо протягом тривалого часу не звертати увагу на високі значення показників артеріального тиску, серцево-судинна система повільно, але незворотньо змінюється. А оскільки кровоносна система забезпечує живленням всі органи і тканини, то порушення цього процесу призводить до дисфункції останніх та викликає найнебезпечніші ускладнення: гіпертонічний криз; інфаркт міокарда; інсульти головного мозку; хронічна ниркова недостатність; аневризма аорти та інші. 

За особливість гіпертонії мати майже безсимптомний перебіг та загрожувати тяжкими ускладненнями її називають «тихим убивцею».

Для діагностики гіпертонії застосовують вимірювання артеріального тиску протягом декількох днів в різний час доби – так званий профіль тиску. Найточніше він визначається за допомогою добового моніторингу тиску, як правило, з одночасною реєстрацією ЕКГ.

Для зменшення ризику розвитку артеріальної гіпертонії, необхідно дотримуватися простих і ефективних заходів, спрямованих на зміну поведінки і способу життя: 

1. Зниження і нормалізація маси тіла шляхом корекції харчування: доцільно включати в раціон продукти багаті кальцієм (молочні знежирені продукти), калієм, магнієм, харчовими волокнами (овочі, фрукти, зелень, хліб грубого помелу, висівки), знежирені або страви з низьким вмістом жиру; рибу (не менше 2 разів на тиждень). Обмежити вживання продуктів, що містять насичені жири, солодощі. Як встановлено: зниження маси тіла на 1 кг супроводжується зниженням показників систолічного тиску на 1,5-3 мм рт. ст., діастолічного  – на 1-2 мм рт. ст.
2. Щоденні динамічні аеробні фізичні навантаження протягом 30-60 хвилин (наприклад, прогулянки швидким кроком, плавання, катання на велосипеді тощо). 
3. Обмеження споживання кухонної солі (до 5 г на добу). 
4. Утримуватися від вживання алкоголю. За новітніми дослідженнями встановлено, що безпечних доз вживання алкоголю не існує. Виходячи з цього, вживання алкоголю некорисно ані для здорових людей, ані для людей з певними захворюваннями, особливо серцево-судинними. Слід також враховувати можливу небажану взаємодію алкоголю з антигіпертензивними лікарськими засобами.
5. Куріння, будучи одним із факторів виникнення захворювань серця, сприяє швидкому зношуванню та старінню серцево-судинної системи, тому лікарі наполегливо рекомендують припинити палити.

Медикаментозну терапію при гіпертонії призначає виключно лікар після ретельного обстеження та визначення ступеню захворювання, наявності ризику ускладнень та супутніх станів (цукровий діабет, захворювання нирок тощо). Самолікування артеріальної гіпертензії, пропуск прийому медикаментів або вживання їх у не терапевтичних дозах призводить до швидкого розвитку ускладнень, що може стати причиною глибокої інвалідності чи смерті людини.

В м. Харкові амбулаторне спостереження пацієнтів з гіпертонією здійснюється у всіх міських поліклініках як сімейними лікарями, так й лікарями-кардіологами. Стаціонарна спеціалізована медична допомога таким хворим  надається в КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР (пров. Балакірєва 3А), КНП «Міська клінічна лікарня №8» ХМР (вул. Салтівське шосе 266-Г), КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» ХМР (пр. Героїв Харкова 195), КНП  «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» ХМР (пр. Олександрівський 122), КНП «Міська клінічна лікарня №27» ХМР (вул. Пушкінська 41), КНП «Міська лікарня №28» ХМР (вул. М. Гуревича 14).