Skip to main content

Автор: med1

10 жовтня 2025 р. – Всесвітній день психічного здоров’я

10 жовтня за рішенням Всесвітньої федерації психічного здоров’я за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я з 1992 року відзначається Всесвітній день психічного здоров’я. Тема цього року – «Психічне здоров’я в умовах гуманітарних надзвичайних ситуацій»

Всесвітній день психічного здоров’я слугує потужним нагадуванням про те, що немає здоров’я без психічного здоров’я. Цьогорічна кампанія зосереджена на нагальній потребі підтримки психічного здоров’я та психосоціальних потреб людей, які постраждали від гуманітарних надзвичайних ситуацій.

Підтримка психічного благополуччя людей під час таких криз не просто важлива – вона рятує життя, дає людям сили впоратися з труднощами, простір для зцілення, відновлення та перебудови не лише як окремих осіб, а й  громад. Ось чому важливо, щоб усі, включаючи державних службовців, постачальників медичних та соціальних послуг, шкільний персонал та громадські групи, об’єдналися. Працюючи пліч-о-пліч, ми можемо забезпечити найбільш вразливим доступ до необхідної їм підтримки, одночасно захищаючи благополуччя кожного.

У цей Всесвітній день психічного здоров’я активізуємо наші зусилля для створення світу, де психічне здоров’я цінується, захищається та доступне для всіх, особливо перед обличчям негараздів.

Охорона психічного здоров’я входить в число тих галузей громадської охорони здоров’я, які отримують найменше уваги. І це при тому, що майже 1 мільярд людей у ​​світі страждають психічними розладами, щорічно 3 мільйони людей вмирають в результаті зловживання алкоголем, і кожні 40 секунд одна людина закінчує життя самогубством.  

Лише відносно невелике число людей у ​​світі мають можливість користуватися якісними послугами психіатричної допомоги. Більше 75% людей з психічними, неврологічними та наркологічними розладами в країнах з низьким і середнім рівнем доходу взагалі не отримують необхідного їм лікування. 

Багато людей у ​​всьому світі розповідають нам, що таке мати психічну хворобу або мати психічно хворого члена сім’ї. Дискримінація, шкідливі стереотипи та стигматизація в суспільстві, сім’ї, школах і на робочому місці перешкоджають здоровим стосункам, соціальній взаємодії та інклюзивному середовищу, необхідному для благополуччя всіх членів суспільства. 

Тому з нагоди проведення Всесвітнього дня психічного здоров’я Всесвітня організація охорони здоров’я в цьому році закликає збільшити обсяг ресурсів, що виділяються на цілі охорони психічного здоров’я. 

Психічне здоров’я має велику цінність, оскільки воно співвідноситься з самою суттю того, що робить нас людьми: тим, як ми взаємодіємо, спілкуємося, вчимося, працюємо і переживаємо страждання і щастя. Гарне психічне здоров’я допомагає людям виявляти нормальну поведінку, яка дозволяє забезпечити безпеку і здоров’я їх самих і навколишніх.

Для того щоб звести до мінімуму наслідки для психічного здоров’я, важливо дотримуватися загальних рекомендацій щодо запобігання нервового перенавантаження:

  1. Спорт і раціональне харчування.  Збалансований раціон і помірне фізичне навантаження – запорука міцних судин, нервової системи і сильного імунітету.
  2. Глибокий сон не менше 7-8 годин.  Сон сприяє швидкому відновленню організма, а відповідно, більшої стійкості до стресових ситуацій.
  3. Хобі, заняття за інтересом.  Неодноразово доведено, що заняття улюбленою справою змушує організм виділяти «гормон радості».
  4. Спілкування з цікавими і позитивними людьми.  Позитивно налаштована людина заряджає оточуючих енергією, живлячи і себе, і інших.
  5. Уміння і можливість виговоритися. Шкідливо приховувати негативні емоції і замикатися в собі.  Накопичені з року в рік образи, недомовленість, нерозуміння і стресс можуть вилитися в серйозні психічні розлади, наслідки яких можуть стати незворотними і фатальними.

В м. Харкові консультативну допомогу при різних порушеннях психічного здоров’я можна  отримати в поліклініках та поліклінічних відділеннях КНП ХМР; кваліфіковану медичну допомогу в КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», розташованому за адресою м. Харків, вул. Акад. Павлова, 46.

Розвиваєте рішення у сфері MedTech чи BioTech?Долучайтеся до опитування!

Команда WINWIN запускає два масштабні опитування, щоб зібрати цілісну картину розвитку медичних і біотехнологій в Україні. Ми хочемо дізнатися більше про ваші ідеї, виклики та досягнення — від перших кроків у лабораторії чи університеті до масштабних проєктів і партнерств.

Ваш досвід допоможе зрозуміти:

  • які інновації вже створюють в Україні;
  • які виклики та бар’єри гальмують розвиток;
  • які можливості для міжнародної співпраці.

Перше опитування — для компаній, стартапів і проєктів усіх рівнів: від студентських команд до великих корпорацій, міжнародних альянсів та асоціацій.

Долучитися: https://forms.gle/wtrXuRNxEqErnjpr7

Друге опитування — для науково-дослідних установ, лабораторій та інститутів.

Долучитися: https://forms.gle/5uicR4yS8g8iw2fJA

Чому це важливо?

  • ми складемо карту українських MedTech- і BioTech-екосистем;
  • визначимо точки зростання та напрями підтримки;
  • посилимо взаємодію між бізнесом, наукою і міжнародними партнерами.

Долучитися може кожен представник української MedTech- і BioTech-екосистеми.

Дедлайн: 10 жовтня 2025 року (включно).

Розкажіть про опитування колегам та партнерам, щоб разом відобразити розвиток українських MedTech/BioTech-екосистем.

Дослідження проводиться Проєктним офісом WINWIN за сприяння Міністерство цифрової трансформації України, Міністерства охорони здоров’я та проєкту EU4Innovation East, що фінансується Європейським Союзом, співфінансується урядом Франції та імплементується Expertise France.

День ментального здоров’я 10.10 – Дотики підтримки

Ментальне здоров’я – це ресурс, який допомагає людині жити, адаптуватися та відновлюватися. В умовах війни турбота про нього стала такою ж важливою, як фізична безпека.

Україна крок за кроком будує систему підтримки ментального здоров’я, інтегруючи її в усі сфери життя. Надважливою складовою цього процесу є формування культури, в якій піклування про власний психоемоційний стан стає щоденною звичкою.

Комунікаційні активності відбуватимуться у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» – ініціативи першої леді Олени Зеленської.

Концепт проведення комунікаційних активностей «Дотики підтримки» представлено у презентації за посиланням:

Перейти до перегляду

Запрошуємо освітян долучитись до проведення уроку до Всесвітнього дня ментального здоров’я 10 жовтня за матеріалами серії із мультсеріалу «Корисні підказки»

Перейти до перегляду рекомендацій

Гайд для викривачів корупції

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) презентувало новий посібник «Герої поруч: гайд для викривачів корупції». Він у форматі коміксу просто і доступно пояснює, хто може бути викривачем, що вважається корупційними, пов’язаними із корупцією правопорушеннями й іншими порушеннями Закону України «Про запобігання корупції», як правильно зібрати докази, оформити повідомлення та подати його. Особлива увага приділена механізмам захисту викривачів, гарантіям безпеки та правовій підтримці.

«Корупція — це не щось абстрактне. Це конкретні історії, які крадуть майбутнє країни: хабарі за посади, «мертві душі» у штатах, фіктивні закупівлі. Наш гайд — це інструмент дії для кожного, хто не готовий миритися з корупцією», — зазначила керівниця відділу розвитку інституту викривання НАЗК Анастасія Ренкас під час презентації.

Гайд для викривачів корупції – Читати

29 вересня 2025 року – Всесвітній день серця

Всесвітній день серця був вперше ініційований у 1999 році, коли Всесвітня федерація серця (WHF), Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), ЮНЕСКО та інші міжнародні організації, включаючи 186 кардіологічних товариств і фондів в більш ніж 100 країнах світу, оголосили про заснування Всесвітнього дня серця. 

В 2025 році відзначається 25-та річниця Всесвітнього дня серця, який проходитиме під гаслом  «Не пропустіть жодного моменту».  Це звертання уваги на той факт, що до 80% передчасних смертей від серцево-судинних захворювань можна запобігти завдяки доступу до медичної допомоги, ранньому обстеженню, здоровому харчуванню та регулярній фізичній активності.

Хвороби серця залишаються провідною причиною смертності в усьому світі вже 20 років. Проте, ніколи ця група захворювань не забирала так багато життів, як сьогодні. Щорічно більше  19  мільйонів людей помирають від серцево-судинних захворювань, включаючи хвороби серця та інсульт, що складає 31% від всіх летальних випадків у світі.

За даними статистики в м. Харкові за 6 місяців 2025 року зареєстровано: 

 – гіпертонічної хвороби – 131493 випадки, з них вперше – 6926 (за аналогічний період 2024 року 141 584  випадків, з них вперше – 8 818); 

 – ішемічної хвороби серця – 107 660 випадків, з них вперше – 5127  (в 2024 році 122 011 випадків, з них вперше – 6 623); 

 – інфаркт міокарда – 385 випадків (у 2024 році – 520 випадків); 

 – інсульт – 769 випадків (у 2024 році – 920 випадків). 

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є групою хвороб серця і кровоносних судин, в якій основне значення мають гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, ураження судин різних органів атеросклерозом, інфаркт міокарда та інсульт, а також ревматичне ураження серця. 

Причини виникнення серцевої патології можна розділити на: 

  • Біологічні фактори: вік, стать, спадковість (ранній розвиток ССЗ у родичів), генетичні фактори, що сприяють виникненню дисліпідемії, гіпертензії, толерантності до глюкози, цукровий діабет і ожиріння; 
  • Поведінкові фактори: харчові звички, паління, низька рухова активність, вживання алкоголю, стреси. 

Наявність навіть одного з факторів ризику збільшує смертність чоловіків у віці 50-69 років в 3,5 рази, а поєднана дія кількох чинників – в 5-7 разів. 

Найбільш поширеними симптомами серцево-судинних захворювань є болі або неприємні відчуття в області грудної клітини, за грудиною; задишка; набряклість нижніх кінцівок; підвищення артеріального тиску, запаморочення і/або головні болі; серцебиття, перебої в роботі серця; підвищена стомлюваність тощо. Ці симптоми мають різну ступінь важкості та можуть проявлятися ізольовано або в поєднанні між собою. 

Сучасні діагностичні методи дозволяють з високим рівнем достовірності визначати стан серцево-судинної системи. Контроль артеріального тиску, визначення показників ліпопротеїдів, холестерину, глюкози, креатиніну, електро- та ехокардіограма, холтерівське моніторування, дуплексне сканування та інші методи лабораторної та інструментальної діагностики допомагають контролювати стан серцевого м’яза, клапанів та судин, а також виявляти зміни у метаболізмі. 

Своєчасне звернення до лікаря та прихильність пацієнта до лікування дозволяють поліпшити якість життя та запобігти розвитку важких ускладнень, таких як інфаркт міокарда та інсульт. 

Профілактика захворювань серця і судин полягає у дотриманні наступних рекомендацій: 

  1. Правильний раціон харчування. За рекомендаціями ВООЗ, збалансований раціон харчування повинен включати не менше 400 г овочів і фруктів на добу; продукти, що містять поліненасичені жирні кислоти – морепродукти, рибу – 2 рази на тиждень; рослинні масла – оливкова, кукурудзяна, соняшникова – близько 2 ст.л/добу; продукти, багаті калієм і магнієм (сухофрукти, горіхи, каші, печена картопля). Слід обмежити вживання легкозасвоюваних вуглеводів, в першу чергу цукру; продуктів, багатих на холестерин (печінка, вершкове масло, сметана, вершки, яйця); алкоголю.
  1. Зменшення споживання кухонної солі до 5 г/добу, в т.ч. в продуктах, що містять «приховану» сіль: копчені та варені ковбасні вироби, консервовані продукти, хліб. Дослідження показали, що, якщо обмежити вживання солі, ризик інфаркту міокарда може знизитися на 25%. 
  2. Регулярна фізична активність і контроль маси тіла. Здоровим людям рекомендована будь-яка фізична активність протягом 30-45 хв. 4-5 разів на тиждень. Для пацієнтів з встановленим серцево-судинними захворюваннями рекомендації повинні ґрунтуватися на всебічному клінічному обстеженні, що включає результати проб навантаження. 

Надмірна вага підвищує ризик розвитку ішемічної хвороби серця та інших захворювань, пов’язаних з атеросклерозом. Для оцінки своєї ваги використовуйте просту формулу визначення індексу маси тіла (ІМТ) = вага (кг)/ріст (м²). ІМТ до 24,9 – це нормальна маса тіла; 25-29,9 – надлишкова маса тіла; 30-34,9 – ожиріння I ступеня; 35-39,9 – ожиріння II ступеня; 40 і більше – ожиріння III ступеня. 

  1. Відмова від паління. Люди, що палять в 5 разів більше схильні до ризику розвитку серцево-судинних захворювань, у порівнянні з однолітками, що не палять. Ризик розвитку інфаркту або інсульту починає знижуватися відразу ж після припинення вживання тютюну, а через рік може знизитися на 50%. 
  2. Контроль артеріального тиску. Підвищення артеріального тиску набагато прискорює розвиток атеросклерозу та ішемічної хвороби серця. Виходячи з цього, найважливішим завданням є постійний контроль артеріального тиску і підтримка його не вище 140/90 мм рт.ст. 
  3. Контролювати рівень глюкози в крові, який не повинен перевищувати показники 3,3 – 5,5 ммоль/л, а глікований гемоглобін не повинен перевищувати < 6,5%. 
  4. Знизити кількість стресів. Постійні психологічні перевантаження призводять до викиду гормонів стресу, які викликають спазм судин, прискорене серцебиття. Підвищення психологічної стресостійкості займає важливе місце в профілактиці серцево-судинних захворювань. 

Навіть невеликі зміни, внесені в спосіб життя, можуть уповільнити передчасне старіння серця і судин. Ніколи не пізно почати вести здоровий спосіб життя. Після появи ознак ішемічної хвороби серця, якщо фактори ризику продовжують діяти, це сприяє прогресуванню захворювання і погіршує прогноз, тому корекція факторів повинна бути складовою частиною тактики лікування.

Амбулаторне спостереження пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи  здійснюється у всіх міських поліклініках міста як сімейними лікарями, так й лікарями-кардіологами. Стаціонарна спеціалізована медична допомога таким хворим надається в КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.Мещанінова» Харківської міської ради, КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» Харківської міської ради, КНП «Міська багатопрофільна лікарня №18» Харківської міської ради КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» Харківської міської ради, КНП «Міська клінічна лікарня №27».

Перейти до вмісту