Автор: med1

Щорічно 12 листопада відзначається Всесвітній день боротьби з пневмонією, який започаткований у 2009 році з ініціативи Глобальної коаліції проти дитячої пневмонії, коли Всесвітня організація охорони здоров’я та Дитячий фонд Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) ухвалили «Глобальний план дій з профілактики пневмонії». Мета проведення цього  Дня – звернути увагу на проблему пневмонії та пов’язану з нею високу смертність, а також активізувати заходи щодо своєчасного виявлення, лікування та профілактики цього захворювання. 

За даними ВООЗ, пневмонія є причиною близько 15% смертей дітлахів віком до п’яти років — щохвилини від запалення легень помирає двоє малюків у світі. Пневмонія поширена повсюдно, але діти та сім’ї в Південній Азії та африканських країнах, розташованих на південь від пустелі Сахара, найбільше страждають від цієї хвороби. 

За даними статистики в м. Харкові за 9 міс. 2024 р. всього зареєстровано 2211 випадків пневмонії серед населення (в 2023 р. – 2425): 

• діти до 14 років – 376 (у 2023 р. – 224);
• підлітки у віці 15-17 років – 29 (у 2023 р. – 19);
• доросле населення – 1806 випадків (у 2023 р.– 2182).

Пневмонія є однією з форм гострої респіраторної інфекції, що вражає легені. При пневмонії тканини легень заповнюються гноєм та рідиною, що робить дихання болючим та обмежує надходження кисню. Для атипової пневмонії характерний розвиток фіброзу легень, для якого характерне патологічне розростання сполучної тканини. 

Основними збудниками пневмонії є бактерії та віруси, рідше її викликають мікоплазми, гриби та паразити. Зокрема, розвиток бактеріальної пневмонії у дітей найчастіше зумовлюють пневмококи та гемофільна паличка типу Б. Найпоширеніша причина вирусної пневмонії у дітей — респіраторно – синцитіальна вирусна інфекція.

Існує чотири основні патогенетичні механізми розвитку пневмонії: вдихання аерозолю, що містить мікроорганізми; аспірація секрету ротоглотки; гематогенне поширення мікроорганізмів із позалегеневого вогнища інфекції (наприклад, абсцес печінки); поширення інфекції внаслідок інфікування при проникаючих пораненнях грудної клітки.

Чинники ризику пневмонії численні – це тривале куріння, вік (діти до 5 років або особи старше 60 років), супутні захворювання (ВІЛ-інфекція, системні захворювання сполучної тканини, онкогематологічні хвороби), хронічні захворювання легень (хронічний бронхіт, емфізема легень, муковісцидоз), а також перевтома, хронічні стреси, недостатнє харчування, незадовільні комунально-побутові умови життя.

Симптоми. Прояви захворювання багато в чому залежать від збудника та об’єму ураження легеневої тканини. Однак практично для всіх видів пневмонії характерні загальні симптоми: різке підвищення температури (при гострій формі захворювання), кашель (у перші дні – сухий, потім стає вологим з виділенням мокротиння), біль у грудній клітці (на стороні пошкодженої легені), задишка (чим більше вогнище запалення, тим вона сильніша), слабкість і стомлюваність, головний біль, озноб. При пневмонії, викликаної коронавірусною інфекцією, у хворого може бути нежить з втратою нюху, при цьому не буває чхання (на відміну від застуди та грипу). 

Про тяжкість захворювання можна судити з таких симптомів пневмонії як: ступінь дихальної недостатності, вираженість явищ інтоксикації, декомпенсація супутніх захворювань та наявність ускладнень.

Найбільш поширеними ускладненнями пневмонії є: 

• Абсцес легень – це обмежене накопичення в легенях гною, що призводить до утворення порожнини. 
• Гнійний плеврит. При ускладненому перебігу пневмонії плевра запалюється, і між її листками може накопичуватися гній. 
• Дихальна недостатність.
• Інфекційно-токсичний шок і сепсис: виникають, коли бактерії виділяють у кровотік велику кількість токсинів. Для того щоб зупинити цей процес, організм виділяє активні речовини (цитокіни), які викликають запалення. Крім корисних властивостей цитокіни викликають розширення судин з різким падіння артеріального тиску (шок) і активують формування кров’яних згустків (тромбів) у судинах, що порушує нормальний кровообіг у всіх органах. 

Діагностика пневмонії ґрунтується на даних анамнезу, клінічних проявах, результатах рентгенологічного та лабораторних досліджень. При підтвердженні діагнозу пневмонії лікар призначає відповідне лікування.

Лікувати пневмонію самостійно вкрай небезпечно. Якщо у вас з’явилися симптоми або підозра на пневмонію, негайно зверніться до лікаря! Симптоми різних захворювань органів дихання є дуже подібними, а несвоєчасне звернення до спеціалістів може зашкодити здоров’ю пацієнта.

Профілактика пневмонії у дітей і дорослих передбачає: імунізацію дітей проти Hib-інфекції, пневмококової інфекції, кору та кашлюку згідно з календарем вакцинації, для дорослих – щеплення проти СОVID-19, грипу; зміцнення імунітету; достатнє та збалансоване харчування; здоровий спосіб життя; регулярну фізичну активність на свіжому повітрі; дотримання правил особистої гігієни, адекватне лікування вірусних захворювань та бактеріальних інфекцій; якісне прибирання житла. Для новонароджених важливе грудне вигодовування протягом перших шести місяців життя: це зміцнить захисні сили малюка і допоможе побороти небезпечні інфекції.

У м. Харкові спеціалізована стаціонарна медична допомога дорослому населенню при пневмонії надається в пульмонологічному відділенні КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР розташованому за адресою: пр. Аерокосмічний 137-г; допомога дитячому населенню надається в пульмонологічному відділенні КНП «Міська клінічна дитяча лікарня №16» ХМР, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Луї Пастера, 2.

В 2024 році Всесвітня організація по боротьби з інсультом анонсувала  проведення Всесвітнього дня інсульту під гаслом « Давайте станем фізично активними кожного дня щоб стати більше, ніж інсульт», з метою поділитися ключовими причинами цього захворювання, а також заходами до його профілактики.  

За даними статистики в м. Харкові за 9 місяців 2024 р. зареєстровано 1254 випадки інсульту (в 2023 р – 1246 випадків), з них 849 випадків у віковій групі людей від 60 років (в 2023 році – 763 випадки).

Інсульт – це гостре порушення кровообігу головного мозку, в результаті чого в певних його ділянках знижується або повністю припиняється кровотік.  Захворювання характеризується появою вогнищевої (парези або паралічі кінцівок, мімічних м’язів, порушення мови і координації рухів) і/або загальномозкової неврологічної симптоматики (сильний головний біль, запаморочення, сонливість або, навпаки, збудження, порушення свідомості, аж до його втрати), яка зберігається більше 24 годин або ж призводить до смерті хворого у коротший термін.

Існує два види інсульту:

 – ішемічний (75% всіх випадків захворювання), при якому судини мозку зберігають свою цілісність, але тік крові по одному з них припиняється через спазм або закупорку тромбом;

 – геморагічний (25% випадків) відбувається при розриві кровоносної судини в глибоких структурах мозку або на його поверхні, в результаті чого утворюється внутрішньомозковий або субарахноїдальний крововилив.

Основними факторами ризику виникнення інсульту є:

1. Артеріальна гіпертонія. Судини мозку можуть витримувати високий тиск, однак якщо тиск підвищується постійно, стінки судин починають втрачати свою еластичність, при цьому підвищується ризик розриву.
2. Різні порушення серцевого ритму можуть провокувати формування тромбів, тим самим підвищуючи ризик розвитку інсульту.
3. Ожиріння і підвищений рівень холестерину в крові.
4. Цукровий діабет. Один із наслідків цього серйозного захворювання – зміна структури стінок кровоносних судин.  Вони стають тонкими й ламкими, що підвищує ризик їх розривів.
5. Аневризми судин головного мозку. Ці специфічні утворення мають більш тонкі стінки, ніж сама судина, на якому виникла аневризма.  В результаті завжди існує ризик розриву аневризми і подальшого геморагічного інсульту.
6. Порушення згортання крові. Зміна складу крові, її «згущення», може викликати формування згустків, здатних викликати закупорку судин, в тому числі і в головному мозку.
7. Паління і зловживання алкоголем.

Початок захворювання зазвичай проходить безсимптомно.  Але через кілька хвилин клітини мозку, позбавлені харчування, починають гинути, і наслідки інсульту стають помітними.

Можна виділити шість симптомів мозкового інсульту,  які можуть проявлятися як в ізольованому вигляді, так і в певному поєднанні один з одним:

 – Раптово виникла слабкість, оніміння, порушення чутливості в руці і/або нозі (частіше на одній половині тіла);

 – Раптово виникло оніміння та/або асиметрія обличчя;

 – Раптово виникло порушення мови (невиразна або нечітка вимова) і нерозуміння звернених до людини слів;

  – Раптове порушення зору на одному або двох очах (нечіткий зір, двоїння предметів);

 – Раптово виникли труднощі при ходьбі, запаморочення, втрата балансу і координації;

 – Раптовий дуже сильний головний біль.

Важливо відразу розпізнати симптоми інсульту, тому що час, за який можна встигнути відновити кровотік в артерії після ішемічного інсульту і зупинити загибель клітин головного мозку – «терапевтичне вікно» – 4-4,5 години. Чим раніше розпочато лікування, тим ефективнішим воно буде і дозволить уникнути несприятливих наслідків.

Профілактика інсульту. Всесвітня організація по боротьби з інсультом констатує, що 90% інсультів пов’язані з факторами ризику, на які людина може вплинути, дотримуючись певних рекомендацій, а саме:

1. Фізичні вправи. Регулярні фізичні вправи можуть допомогти запобігти та контролювати артеріальний тиск. Рекомендується 30 хвилин інтенсивних фізичних вправ п’ять разів на тиждень, щоб знизити ризик інсульту та інших захворювань.
2. Надмірна вага чи ожиріння. Занадто велика вага, особливо в області живота, створює додаткове навантаження на серце та інші органи та збільшує ризик високого кров’яного тиску та діабету, які збільшують ризик інсульту.
3. Дієта – оброблені продукти містять вищий рівень солі, жиру та цукру, які сприяють підвищенню кров’яного тиску, а також збільшують ризик ожиріння. Здорова дієта з високим вмістом фруктів та овочів, цільнозернових продуктів, корисних жирів, з низьким вмістом солі може допомогти вам запобігти гіпертонії та впоратися з нею.
4. Холестерин. Більше половини людей із підвищеним/високим кров’яним тиском також мають високий рівень холестерину. Дотримання дієти з низьким вмістом насичених жирів та регулярні фізичні вправи можуть допомогти запобігти атеросклерозу. Якщо рівень холестерину неможливо контролювати шляхом зміни дієти, прийом ліків допоможе знизити рівень холестерину та ризик інсульту.
5. Алкоголь. Регулярне та інтенсивне вживання алкоголю пов’язане з високим кров’яним тиском, а також із порушеннями серцевого ритму, які підвищують ризик інсульту. Відмова від алкоголю або дотримання рекомендованого споживання не більше 2 одиниць алкоголю на день (тобто не більше 20 мл чистого спирту (этанолу)) зменшать ваші ризики.
6. Куріння. Куріння тютюну тимчасово підвищує кров’яний тиск та сприяє пошкодженню артерій, підвищенню кров’яного тиску та інсульту, а також низці інших захворювань.
7. Стрес. Стрес тимчасово підвищує кров’яний тиск. Якщо відчуваєте високий рівень стресу на регулярній основі, це може з часом пошкодити ваші артерії, збільшуючи ризик інсульту та інших захворювань. Стрес також може сприяти такій поведінці, як неправильне харчування, відсутність фізичної активності та надмірне вживання алкоголю, що збільшує ризики для вашого здоров’я.

Кваліфікована медична допомога хворим з інсультом надається в КНП «Міська клінічна лікарня №7» ХМР, розташованому за адресою: Салтівське шосе, 266.