Перейти до основного вмісту

Автор: med1

31 травня 2026 р. – Всесвітній день без тютюну

Всесвітній день без тютюну щороку відзначають 31 травня За даними Міністерства охорони здоров’я України, гаслом Всесвітнього дня без тютюну 2026 року, обраного Всесвітньою організацією охорони здоров’я є: «Викриття оманливої ​​привабливості – вжиття заходів для боротьби з нікотиновою та тютюновою залежністю».

Це повідомлення має на меті викрити стратегії тютюнових корпорацій щодо залучення нового покоління користувачів, особливо дітей та підлітків. Нові тютюнові вироби, включаючи електронні сигарети та вироби з нагріванням тютюну, часто продаються з привабливою упаковкою та привабливими смаками, створюючи ілюзію «менш шкідливих» або «більш сучасних», тоді як ризики нікотинової залежності та вплив на здоров’я залишаються суттєвими проблемами. 

За даними Міністерства охорони здоров’я, вживання тютюну спричиняє 28 груп захворювань, включаючи багато небезпечних, таких як рак легенів, серцево-судинні захворювання, респіраторні захворювання, хронічне обструктивне захворювання легень, а також впливає на репродуктивне здоров’я. У світі тютюн щорічно спричиняє понад 8 мільйонів смертей, приблизно 1,6 мільйона з яких пов’язані з пасивним курінням.

До найбільш поширених негативних наслідків тютюнопаління для здоров’я людини відносять: 

– Рак легенів. Тютюнопаління підвищує ризик розвитку раку легенів в 20 разів у порівнянні з тими, хто не палить. У свою чергу, внаслідок відсутності симптомів та складності лікування на пізніх стадіях захворювання, від раку легенів помирає більше людей, ніж від будь-якого іншого виду раку. Ризик захворювання тим вище, чим більше стаж паління, чим більше сигарет палять за день, чим більша кількість диму, що вдихається, а також чим вищий вміст смол і нікотину в сигаретах.

Хронічні захворювання легенів. Паління тютюну є провідною причиною хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) – хвороби, для якої характерно прогресуюче ушкодження тканин легенів, звуження дихальних шляхів, що призводить до дихальної недостатності. Захворювання спровоковано аномальною запальною реакцією тканини легенів на подразнення шкідливими часточками або газами, перш за все (до 80 % випадків) — тютюновим димом. Ризик розвитку ХОЗЛ особливо високий серед осіб, які починають палити в молодому віці, оскільки тютюновий дим значно уповільнює розвиток легенів.

Крім того, тютюн сприяє тяжкому перебігу астми, яка обмежує активність людини і є причиною втрати працездатності. 

Паління є головним фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Курці страждають від ішемічної хвороби серця та цереброваскулярного інсульту в 2-4 рази частіше, ніж люди, що не палять. Навіть ті, хто є пасивними курцями, мають підвищену ймовірність розвитку серцево-судинних захворювань на 25-30%. 

Вплив на репродуктивне здоров’я. Паління пов’язують зі зниженням фертильності, тому жінки, що палять можуть зазнавати труднощів при спробах завагітніти або страждати від безпліддя. Крім того, є ймовірність, що паління серед жінок репродуктивного віку пов’язано зі зростанням кількості позаматкових вагітностей, оскільки тканини фалопієвих труб уразливі до впливу компонентів тютюнового диму. 

У немовлят, які зазнали внутрішньоутробного впливу токсинів тютюнового диму в результаті куріння матері або її контакту з вторинним тютюновим димом, частіше спостерігається зниження маси тіла при народженні. Після народження такі діти нерідко відстають у фізичному і розумовому розвитку. 

Діти молодшого віку, які піддаються впливу вторинного тютюнового диму, мають високий ризик виникнення і загострення астми, а також часті інфекції нижніх дихальних шляхів. 

Туберкульоз. Мікобактерії туберкульозу, потрапляючи на пошкоджену слизову бронхів, знаходяться в сприятливому середовищі для розмноження і розвитку захворювання. Курці, як правило, не помічають симптомів хвороби, таких як тривалий кашель, вважаючи, що це наслідок тютюнопаління. Активна форма туберкульозу, ускладнена згубним впливом паління на стан легенів, значно підвищує ризик інвалідності і смерті від дихальної недостатності.

Останнім часом, в якості альтернативи традиційним сигаретам широку популярність набувають системи електричного нагрівання тютюновмісних виробів (ІQOS,  Ploom, glo і PAX). Це пристрої, в яких табак нагрівається, а не горить, тому, як зазначають виробники, утворюється аерозоль, що містить нікотин та мінімальну кількість шкідливих домішок типу смол та чадного газу.

 Незалежна оцінка тютюнових стіків для приладів електричного нагрівання показала, що в аерозолях від таких стіків концентрація більш ніж 20 небезпечних і потенційно небезпечних хімічних речовин значно перевищує їх концентрацію у стандартному тютюновому димі. 

Всесвітня організація охорони здоров’я констатує, що паління навіть тих тютюнових виробів, які нібито містять меншу кількість шкідливих речовин не є безпечними для здоров’я, так як, віддалені наслідки впливу на організм деяких речовин поки що невідомі, крім того, містять нікотин, що викликає сильну фізичну залежність. 

В м. Харкові кваліфіковану допомогу з питання лікування нікотинової залежності можна отримати в КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня», за адресою: м. Харків, вул.  Академіка Павлова, 46.

 У відповідь на Всесвітній день без тютюну та Національний тиждень без тютюну 2026 року Міністерство охорони здоров’я України просить центральні установи та організації продовжувати розповсюджувати та суворо виконувати Закон про профілактику та контроль шкоди від тютюну.

ХОЛЕРА

Холера — це гостра діарейна інфекція, що виникає при вживанні харчових продуктів або води, заражених бактерією Vibrio cholerae О1 або О139. Холера передається фекально-оральним шляхом від людини до людини, частіше при вживанні забрудненої води, овочів, фруктів, при купанні, а також через їжу і при побутових контактах. Без належного лікування може призвести до смерті.

Інкубаційний період триває від кількох годин до 5 днів. Хвороба, зазвичай, починається гостро і призводить до різкого зневоднення організму.

Джерелом збудника інфекції є людина – хворий або носій вібріонів.

Холерний вібріон може зберігати життєздатність у воді протягом тривалого часу, у харчових продуктах при кімнатній температурі протягом 2-5 днів, на поверхні плодів і овочів в умовах сонячного освітлення упрожовж 8 годин, при низьких температурах та у морській воді — 2 тижнів і більше, у кишечнику окремих річкових та морських тварин — декількох місяців. Під час кип’ятіння холерний вібріон гине протягом хвилини, є малостійким до висушування, до прямого сонячного опромінення, є надзвичайно чутливим до дії звичайних дезінфектантів.

Симптоми холери

Першими симптомами холери є діарея, блювота, болі у животі.

Характерні симптоми холери:

  • частий, до 10 і більше разів на добу, пронос. При цьому людина втрачає  багато рідини – до 20 літрів на добу. У результаті втрати рідини відбувається згущення крові і зневоднення організму;
  • через втрату з рідиною мікроелементів з’являються м’язові судоми, частіше за все – починаючи з литкових м’язів;
  • загострення рис обличчя, очі западають, синіють губи і вушні раковини;
  • холодна шкіра (холера – одна з небагатьох інфекцій, що супроводжуються нормальною або навіть зниженою температурою тіла);
  • шкіра втрачає пружність, легко збирається в складки і дуже довго розправляється, а шкіра стоп і рук стає зморшкуватою (так звані «руки прачки»);
  • задишка, різка слабкість.

При ранній діагностиці і правильному лікуванні холера виліковна. При перших симптомах слід негайно звернутися до лікаря!

Профілактика холери

Щоб уникнути захворювання, дотримуйтесь простих правил:

  • не купуйте продукти харчування, зокрема – рибу, у місцях стихійної торгівлі;
  • не купайтеся і не ловіть рибу у забруднених водоймах;
  • дотримуйтеся особистої гігієни, ретельно мийте руки перед тим, як брати чи готувати їжу, після відвідування туалету;
  • використовуйте чисту воду;
  • мийте овочі і фрукти перед вживанням;
  • ретельно готуйте їжу, проварюйте чи просмажуйте продукти харчування перед вживанням.

Кип’ятіння вбиває холерні вібріони вже через 1 хвилину.

При своєчасно розпочатому лікуванні нетяжка форма холери закінчується повним одужанням. За відсутності ефективної терапії протягом 2-3 днів, в хворого може розвинутись кома, можливі летальні наслідки.

Статистика

Випадки холери в Україні були зареєстровані в 1998, 1999, 2007, 2011 роках.

У 1998 році у Донецькій області (2 випадки) та в Криму (1), у 1999 році у Дніпропетровській (2), Донецькій (4) Запорізькій (3) та Одеській (1) областях.

У 2007 році у м. Суми (1) та 2011 році у Донецькій області зареєстровано – 33 випадки холери. В інші роки випадки холери не реєструвалися до 2018 року.

«Тестування. Лікування. Профілактика» — долучаймося до Європейського тижня тестування на ВІЛ, вірусні гепатити, інфекції, що передаються статевим шляхом

18–25 травня Україна долучається до Європейського тижня тестування (ЄТТ) — важливої ініціативи, що об’єднує медичну спільноту, громадські організації та державні інституції навколо спільної мети: сприяти ранній діагностиці, вчасному лікуванню і профілактиці вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), вірусних гепатитів (ВГ) та інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) і нагадати кожному, що знати свій статус — важливо і відповідально.

Протягом тижня в регіонах України проводитимуться безоплатні тестування на ВІЛ і вірусні гепатити В, С та ІПСШ,  щоб кожен міг пройти обстеження на ці хвороби швидко, просто й конфіденційно.

Цьогорічне гасло «Тестування разом зі спільнотами і для спільнот — допоможімо тим, хто найбільше потребує» підкреслює головну ідею: ефективна профілактика та рання діагностика можливі лише тоді, коли послуги створюються з урахуванням потреб людей і за активної участі самих спільнот. 

Цього року до Європейського тижня тестування в Україні традиційно долучаються регіональні центри контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ), заклади охорони здоров’я, неурядові організації, щоб спільно зробити ще один крок до посилення доступу до послуг тестування, особливо для тих, хто найчастіше стикається з бар’єрами — географічними, соціальними чи інформаційними. 

Ініціатива ЄТТ завжди ґрунтувалася на солідарності. Ідея проста: коли сотні організацій діють разом, вони можуть змінювати поведінку, долати стигму і рятувати життя. 

Водночас Європейський тиждень тестування — це нагадування про просту, але важливу істину: знати свій статус — це нормально, а піклуватися про своє здоров’я — відповідально.

Тестування є найефективнішим способом виявлення ВІЛ, гепатитів B і C, сифілісу. Чим раніше людина дізнається про свій статус, тим швидше може дізнатися про профілактику, отримати необхідне лікування, запобігти поширенню інфекції. Так ви турбуєтеся не тільки про себе, а й про близьких.

Кому варто пройти тестування:

Зробити тест на сифіліс варто:

  • після незахищених статевих контактів;
  • за наявності нових або випадкових статевих партнерів;
  • під час планування вагітності або під час вагітності;
  • у разі появи симптомів у ділянці статевих органів, як-от висипи, незвичні виділення, свербіж, біль чи дискомфорт;
  • регулярно — для турботи про своє здоров’я (раз на рік або частіше за наявності факторів ризику).

Де зробити тест безоплатно

Тестування на ВІЛ і вірусні гепатити В і С та сифіліс в Україні — безоплатне та конфіденційне. Щоб зробити тест, можна звернутися до:

  • сімейного лікаря;
  • державного або комунального медичних закладів, Центру СНІДу;
  • найближчого пункту тестування, позначеному на мапах:

     – Тест на ВІЛ;

     – Тест на вірусні гепатити В і С.

  • неурядових та громадських організацій, які проводять тестування ключових та уразливих груп.

Також відбуватимуться виїзні сесії тестувань упродовж Європейського тижня тестування, організовані регіональними центрами контролю та профілактики хвороб. Анонси дат і місць заходів з тестування у вашому регіоні читайте на сторінці відповідного ЦКПХ в соціальних мережах.

Скористайтеся  можливістю вже сьогодні: пройдіть тест — дізнайтеся про профілактику, порадьте тестування близьким, підтримайте відкриту розмову про здоров’я.

 

За матеріалами ЦГЗ МОЗ України

17 травня 2026 року – Всесвітній день боротьби з гіпертонією

З 2005 року у всьому світі з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я у співпраці зі Світовою лігою боротьби з гіпертонією проводиться Всесвітній день боротьби з гіпертонією. Темою Всесвітнього дня гіпертонії цього року обрано гасло «Контроль гіпертонії: регулярно перевіряти свій кров’яний тиск, перемагати мовчазного вбивцю» та акцентує увагу на загальній відповідальності, яка потребує дій з боку окремих осіб, сімей, спільнот, медичних працівників та систем охорони здоров’я.

Гіпертонія залишається основною запобіжною причиною передчасної смерті в усьому світі. За оцінками ВООЗ, 1,4 мільярда людей живуть із гіпертонією у всьому світі. Незважаючи на наявність ефективних та доступних методів лікування, багато людей не знають про свій стан, і лише одна з чотирьох осіб з гіпертонією має адекватно контрольований кров’яний тиск.

Гіпертонію часто називають “тихим вбивцею”, тому що вона зазвичай не має симптомів, але значно збільшує ризик серцевого нападу, інсульту, захворювання нирок та передчасної смерті. Раннє виявлення, регулярний моніторинг та постійне лікування можуть запобігти більшості ускладнень, пов’язаних із гіпертонією.

Всесвітній день гіпертонії дає можливість:

  • Підвищення обізнаності громадськості та розуміння гіпертонії
  • Сприяння рутинному вимірюванню артеріального тиску, як вдома, так і в медичних установах
  • Підтримка систем охорони здоров’я для посилення виявлення гіпертонії, лікування та довгострокового контролю
  • Дає людям можливість контролювати свій кров’яний тиск

За даними статистики, в м. Харкові станом на 01.04.2026 р. зареєстровано 69 848 хворих на гіпертонічну хворобу (за аналогічний період 2025 року 83 703), вперше виявлено 4 673 хворих, захворюваність на гіпертонічну хворобу склала  525,32 на 100 тис. населення.

Артеріальна гіпертонія – мультифакторне захворювання, що характеризується стійким, хронічним підвищенням систолічного (більше 140 мм рт. ст.) і діастолічного (більше 90 мм рт. ст.) артеріального тиску.

Існує два типи цього захворювання:

– Первинна артеріальна гіпертонія (есенціальна) – цей вид гіпертонії становить до 90-95% від числа всіх видів артеріальної гіпертонії.

– Вторинна артеріальна гіпертонія (симптоматична) – становить всього 5-10% від усіх випадків гіпертонії, причиною якої зазвичай служить конкретна патологія того чи іншого органу (серця, нирок, щитоподібної залози та ін.).

На розвиток артеріальної гіпертонії впливають чинники, які можна розділити на ті, що модифікуються, тобто, на які людина може вплинути (паління; ожиріння; стресові ситуації; зловживання алкоголем; гіподинамія), і чинники, що не модифікуються, на які людина вплинути не може (спадковість, стать, вік старше 55 років).

У початкових стадіях клініка захворювання невиражена, хворий тривалий час може не знати про підвищення артеріального тиску, однак з прогресуванням гіпертонії з’являються скарги на головний біль, запамороченням, шум у вухах, болі в області серця, миготіння «мушок» і пелена перед очима,  швидка стомлюваність, зниження працездатності та пам’яті, дратівливість,  переважання тривожних настроїв.

 Людина не завжди помічає ознаки гіпертонії та іноді приймає симптоми за звичайну перевтому. Якщо протягом тривалого часу не звертати увагу на високі значення показників артеріального тиску, серцево-судинна система повільно, але незворотньо змінюється. А оскільки кровоносна система забезпечує живленням всі органи і тканини, то порушення цього процесу призводить до дисфункції останніх та викликає найнебезпечніші ускладнення: гіпертонічний криз; інфаркт міокарда; інсульти головного мозку; хронічна ниркова недостатність; аневризма аорти та інші. 

Для діагностики гіпертонії застосовують вимірювання артеріального тиску протягом декількох днів в різний час доби – так званий профіль тиску. Найточніше він визначається за допомогою добового моніторингу тиску, як правило, з одночасною реєстрацією ЕКГ.

Для зменшення ризику розвитку артеріальної гіпертонії, необхідно дотримуватися простих і ефективних заходів, спрямованих на зміну поведінки і способу життя: 

  1. Зниження і нормалізація маси тіла шляхом корекції харчування: доцільно включати в раціон продукти багаті кальцієм (молочні знежирені продукти), калієм, магнієм, харчовими волокнами (овочі, фрукти, зелень, хліб грубого помелу, висівки), знежирені або страви з низьким вмістом жиру; рибу (не менше 2 разів на тиждень). Обмежити вживання продуктів, що містять насичені жири, солодощі. Як встановлено: зниження маси тіла на 1 кг супроводжується зниженням показників систолічного тиску на 1,5-3 мм рт. ст., діастолічного  – на 1-2 мм рт. ст.
  2. Щоденні динамічні аеробні фізичні навантаження протягом 30-60 хвилин (наприклад, прогулянки швидким кроком, плавання, катання на велосипеді тощо). 
  3. Обмеження споживання кухонної солі (до 5 г на добу). 
  4. Утримуватися від вживання алкоголю. За новітніми дослідженнями встановлено, що безпечних доз вживання алкоголю не існує. Виходячи з цього, вживання алкоголю некорисно ані для здорових людей, ані для людей з певними захворюваннями, особливо серцево-судинними. Слід також враховувати можливу небажану взаємодію алкоголю з антигіпертензивними лікарськими засобами.
  5. Куріння, будучи одним із факторів виникнення захворювань серця, сприяє швидкому зношуванню та старінню серцево-судинної системи, тому лікарі наполегливо рекомендують припинити палити.

Медикаментозну терапію при гіпертонії призначає виключно лікар після ретельного обстеження та визначення ступеню захворювання, наявності ризику ускладнень та супутніх станів (цукровий діабет, захворювання нирок тощо). Самолікування артеріальної гіпертензії, пропуск прийому медикаментів або вживання їх у не терапевтичних дозах призводить до швидкого розвитку ускладнень, що може стати причиною глибокої інвалідності чи смерті людини.

В м. Харкові амбулаторне спостереження пацієнтів з гіпертонією здійснюється у всіх міських поліклініках та центрах сімейної медицини як сімейними лікарями, так й лікарями-кардіологами. Стаціонарна спеціалізована медична допомога таким хворим  надається в КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР (пров. Станіслава Партали, 3А), КНП «Міська клінічна лікарня №13» ХМР (пр. Аерокосмічний, 137), КНП «Міська багатопрофільна лікарня №18» ХМР (вул. Салтівське шосе, 266-Г), КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» ХМР (пр. Героїв Харкова, 195), КНП  «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» ХМР (пр. Олександрівський, 122), КНП «Міська клінічна лікарня №27» ХМР (вул. Гр. Сковороди, 41), КНП «Міська клінічна лікарня №31» ХМР (пр. Л.Малої, 4).

 Підвищення обізнаності, обмін знаннями та підтримка стійких дій можуть призвести до тривалих змін для всіх, хто страждає на гіпертонію.

Перейти до вмісту